Адвокат - найманий працівник не сплачує ЄСВ за період, коли він мав одне джерело доходу

Дата публікації: нд, 11/29/2020 - 10:33

 

Нарахування роботодавцем єдиного внеску за адвоката як найманого працівника виключає обов'язок останнього сплати ЄСВ ще і як самозайнятою особою, якщо в цей період не отримувався дохід від адвокатської діяльності.

Відповідне положення міститься у постанові КАС ВС від 5 листопада 2020 року у справі № 460/2442/19.

 

Обставини справи

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Рівненській області, в якому просив визнати протиправними та скасувати вимоги про сплату боргу (недоїмки).

Обґрунтовуючи протиправність зазначених індивідуальних актів, позивач послався на те, що він є застрахованою особою, перебуває у трудових відносинах з Державним підприємством "Українська геологічна компанія", яке в свою чергу виплачує йому заробітну плату, отримує та перераховує до відповідних бюджетів усі обов'язкові платежі, в тому числі єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

 

Позиція Верховного Суду

ВС зазначив, що особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, зокрема, адвокатську, вважається самозайнятою особою і зобов'язана сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не нижче розміру мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу лише за умови, що така особа не є найманим працівником. В іншому випадку (якщо особа є найманим працівником), така особа є застрахованою і платником єдиного внеску за неї є її роботодавець, а мета збору єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування досягається за рахунок його сплати роботодавцем у розмірі не меншому за мінімальний.

Інше тлумачення норм Закону № 2464-VI, на якому наполягає відповідач, щодо необхідності сплати єдиного внеску особами, які перебувають на обліку в органах ДФС і мають свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, та які одночасно перебувають у трудових відносинах, спричиняє подвійну його сплату (безпосередньо особою та роботодавцем), що суперечить меті запровадженого державою консолідованого страхового внеску.

Таким чином, оскільки єдиною метою збору єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством саме прав фізичних осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, то в розумінні Закону № 2464-VI позивач є застрахованою особою, і єдиний внесок за нього у відповідний період нараховував та сплачував роботодавець в розмірі не менше мінімального, що виключає обов'язок по сплаті у цей період єдиного внеску позивачем ще і як особою, що має право провадити адвокатську діяльність, проте не отримувала дохід від неї у відповідному періоді.

 

Бізнес ЛігаЗакон

Схожі публікації

відео / фото