Аналіз «противірусних» законів, прийнятих Верховною Радою

Дата публікації: пн, 03/23/2020 - 16:54

З 12 березня 2020 Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» від 11.03.2020 р. № 211, було введено карантин на території всієї України. 17 березня 2020 Верховна Рада України прийняла два важливих Закони, що стосуються здійснення заходів, спрямованих на боротьбу з виникненням і поширенням коронавірусної інфекції (covid-19). Цими Законами є:

  1. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 № 530-IX
  2. Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 № 533-IX

Ми вирішили проаналізувати дані Закони і представити Вам наш ТОП – 5 важливих нововведень. Сьогодні почнемо з Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 № 530-IX (надалі по тексту – «Закон 530-IX»).


НОВОВВЕДЕННЯ №1. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ПРАВИЛ КАРАНТИНУ

Так, в Кодексі України про адміністративні правопорушення з’явилась стаття 44-1, згідно з якою порушення правил карантину, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими нпа, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами тягне за собою накладення штрафу на:

  1. фізичних осіб – від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 000 до 34 000 грн.);
  2. на посадових осіб – від двох до десяти тисяч нмдг (від 34 000 до 170 000 грн.).

В Кримінальному кодексі України, також відбулись зміни. Згідно статті 325 Кримінального кодексу України, порушення правил та норм, встановлених з метою запобігання епідемічним та іншим інфекційним хворобам, а також масовим неінфекційним захворюванням (отруєнням) і боротьби з ними, якщо такі дії спричинили або завідомо могли спричинити поширення цих захворювань карається:

  1. штрафом від однієї до трьох тисяч нмдг (від 17 000 до 51 000 грн.) або;
  2. арештом до 6 місяців або обмеженням волі на строк до 3 років; або позбавленням волі на той самий строк.

У випадку якщо дії, встановлені ч. 1 ст. 325 Кримінального кодексу України призвели до гибелі чи інших тяжких наслідком, то такі дії караються позбавленням волі на строк від 5 – 8 років.


НОВОВЕДДЕННЯ №2. КАРАНТИН ВИЗНАНО ФОРС-МАЖОРОМ

Так, Закон 530-IX відносить карантин до форс-мажорних обставин. Тут хотілось би зупинитись більш детально.

Згідно статті 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов’язання, звільняється від відповідальності, у випадку настання обставин непереборної сили. Частина 2 ст. 218 Господарського кодексу України надає наступну сукупність ознак обставин непереборної сили:

1) вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) правовідносин;

2) мають надзвичайний характер;

3) є невідворотними;

4) унеможливлюють виконання зобов’язань за даних умов здійснення господарської діяльності.

Тут дуже важливо розуміти, що форс-мажор не звільняє від виконання зобов’язання, а лише звільняє від відповідальності (штрафних санкцій) від його прострочення. Також, карантин автоматично не звільняє від відповідальності по фінансовим зобов’язанням. Необхідно дотримання всіх ознак обставин непереборної сили, а саме: незалежність від волі сторін; надзвичайність характеру; невідворотність та неможливість виконання зобов’язань.

На сьогодні, яскравим прикладом форс-мажору є договірні відносини щодо оренди приміщень в торгово-розважальних центрах. Так, приміром, Ви здаєте в оренду приміщення в торговельно-розважальному центрі. Згідно Постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211» від 16.03.2020 № 215 з 00 год. 01 хв. 17 березня 2020 р. до 3 квітня 2020 р. заборонено роботу суб’єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення. Тобто, виконати договірні умови щодо надання в оренду приміщення Ви не можете, оскільки це заборонено на загальнонаціональному рівні. В даному випадку Ви можете уникнути відповідальності від невиконання своїх договірних зобов’язань.

Належним документом, який підтверджує настання форс-мажорних обставин є сертифікат про форс-мажорні обставини, виданий ТПП України та її територіальними підрозділами.


НОВОВЕДЕННЯ №3 ЩОДО РОБОТОДАВЦІВ

Згідно положень Закону 530-IX, роботодавець має право доручити своєму працівникові виконувати роботу, передбачену трудовим договором, вдома або надати відпустку за згодою працівника. Крім того,  роботодавцеві дозволяється змінювати режим роботи підприємств.

До слова, призупинення діяльності підприємства у зв’язку з відмовою працівників виходити на роботу під час карантину не може вважатися форс-мажором.


НОВОВЕДЕННЯ № 4 ЩОДО ФІЗИЧНИХ ОСІБ

На момент дії карантину, забороняється:

1) нарахування та стягнення неустойки (штрафів та пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги;

2) припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг громадянам України у разі їх неоплати або оплаті в неповному обсязі;

3) примусове виселення із житла та примусове стягнення житла, що належить на праві приватної власності громадянам України, під час примусового виконання рішень судів щодо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги;

4) примусове виселення громадян за несвоєчасну оплату житлово-комунальних послуг із жилих приміщень у будинках державного, громадського житлового фонду та житлового фонду соціального призначення.


НОВОВВЕДЕННЯ №5 ЩОДО ІНОЗЕМЦІВ

Відповідно до Закону 530-IX, щодо іноземців та осіб без громадянства, які не змогли виїхати за межі України або не змогли звернутися до територіальних органів/підрозділів Державної міграційної служби України із заявою про продовження строку перебування на території України та/або про обмін посвідки на тимчасове/постійне проживання у зв’язку із введенням карантину не застосовується адміністративна відповідальність за порушення законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, якщо такі порушення настали в період чи внаслідок встановлення карантину.

Більш детально можна ознайомитись з коментованим законом за посиланням.

Law firm "Aditum"

Схожі публікації

Верховна Рада звернулась до громадян щодо функціонування органів правосуддя на період карантину
Бюджет, недоторканість, трансплантація та інше: основні законодавчі зміни, що відбулися після 1 січня
Верховна рада проголосувала за антикризовий закон: ключові положення
Закон про реабілітацію жертв комуністичного режиму набув чинності
Рада ухвалила закони для боротьби з поширенням коронавірусу. Що передбачають прийняті зміни (детально)
Порядок видачі паспортів жителям ато та переселенцям пропонується вдосконалити
Які податкові зміни прийняті урядом на час карантину для громадян та бізнесу
Опубліковано Закон про посилення захисту права дитини на належне утримання
Ограничительные меры при карантине, чрезвычайной ситуации и чрезвычайном положении (сравнительная таблица)
У Києві нагадали про покарання для любителів шашликів у зонах відпочинку під час карантину

відео / фото