Чи є повернення судової повістки за закінченням терміну зберігання підставою для поновлення процесуального строку

Дата публікації: сб, 12/26/2020 - 15:12

 

На учасника процесу покладено обов’язок не лише зазначати місцезнаходження та інші контактні дані, але й своєчасно повідомляти суд про їх зміну.

Поведінка скаржника, який не здійснював відповідного контролю щодо отримання ним судових повісток, підтверджує відсутність поважних причин для поновлення строку на апеляційне оскарження, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 261 ГПК України є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження.  Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду при розгляді справи № 916/3200/17.

Якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи. Положення частини сьомої цієї статті застосовуються також у разі відсутності заяви про зміну номерів телефонів і факсів, адреси електронної пошти, які учасник судового процесу повідомив суду.

 

Днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

 

У випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Виходячи із системного аналізу положень частини третьої статті 2, частин першої, другої статті 42 ГПК України, до сторін та учасників справи застосовуються єдині принципи судочинства, а учасники справи є рівними у своїх правах. Водночас, статтею 42 ГПК України передбачено, що учасники справи мають не лише права, але й обов’язки, дотримання або недотримання яких безпосередньо впливає на результат розгляду справи судом. Згідно з частиною першою статті 61 ГПК України, зазначені права та обов’язки поширюються також і на представника учасників у справі та можуть бути обмежені лише у випадках, передбачених частиною другою статті 61 ГПК України.

З огляду на зазначений перелік обставин, не можна стверджувати, що судове рішення (ухвала місцевого суду 20.03.2019) була вручена скаржнику з визначенням дня вручення судового рішення, оскільки надіслана ухвала була повернута «за закінченням терміну зберігання», що не підтверджує жодної з обставин, передбачених частиною шостою статті 242 ГПК України. Подібних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові 12.12.2018 у справі №752/11896/17-ц за фактичних обставин повернення судової повістки «за закінченням терміну зберігання».

Разом з тим, колегія суддів касаційного суду не погоджується з доводами скаржника про те, що зазначене є підставою для поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги з огляду на таке.

Частинами сьомою, восьмою статті 120 ГПК України передбачено, що учасники судового процесу зобов’язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи, а у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв’язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає. Крім того, положення частини сьомої цієї статті застосовуються також у разі відсутності заяви про зміну номерів телефонів і факсів, адреси електронної пошти, які учасник судового процесу повідомив суду.

Отже, на учасника судового процесу прямо покладено обов’язок не лише зазначати місцезнаходження та інші контактні дані (електронну пошту, телефони, інші засоби зв’язку) під час подання процесуальних документів, але й своєчасно повідомляти суд про зміну таких даних.

 

Судебно-юридическая газета

Схожі публікації

відео / фото