Чи виселять з квартири: яку відповідальність несуть споживачі за несплату за "комуналку" - роз'яснення Мінюсту

Дата публікації: ср, 04/07/2021 - 16:58

 

Споживачам житлово-комунальних послуг вони повинні надаватись своєчасно та якісно. А обов’язок споживача в повній мірі розраховуватись за надані послуги.

Тож, яку відповідальність несуть споживачі за несплату за комунальні послуги роз'яснив Мінюст.

 

За несплату за користування житлово-комунальними послугами до боржників може застосовуватись відповідальність у кількох формах:

Стягнення пені. 

У разі несвоєчасного здійснення платежів за послуги ЖКГ споживач зобов’язаний сплатити пеню 💸 в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100% загальної суми боргу.

Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги.

Пеня не нараховується  за умови наявності заборгованості держави за надані населенню пільги та житлові субсидії та/або наявності у споживача заборгованості з оплати праці, підтвердженої належним чином.

Припинення надання комунальних послуг.

Виселення з житла та звернення стягнення на нерухомість. 

Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Але цьому передує звернення надавача комунальних послуг до суду  з позовом або заявою про видачу судового наказу стосовно стягнення заборгованості за комунальні послуги, так як факт заборгованості за ці послуги не є підставою для виселення. У випадку винесення судом позитивного рішення або видачі судового наказу про стягнення суми заборгованості за комунальні послуги надавач звертається до виконавчої служби або приватного виконавця з виконавчим документом про стягнення заборгованості в примусовому порядку, в тому числі і шляхом накладення арешту на майно.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення.

Водночас, якщо сума заборгованості (станом на березень 2021 року) буде більшою ніж 120000 грн. та у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна відбудеться звернення стягнення на об’єкти нерухомого майна.

В першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник.

 

Схожі публікації

відео/фото галерея