Чи завжди водій несе кримінальну відповідальність за наїзд на пішохода

Дата публікації: сб, 07/25/2020 - 10:22

 

Відсутність хоча б одного з елементів об'єктивної сторони злочину виключає можливість притягнення особи до кримінальної відповідальності

 

Об'єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК (порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами), складається з: порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, суспільно небезпечних наслідків, причинного зв'язку між порушенням і наслідками. Відсутність хоча б одного з елементів об'єктивної сторони виключає можливість притягнення особи до кримінальної відповідальності. При вирішенні питання про причинний зв'язок ураховується наявність у водія технічної можливості уникнути шкідливого наслідку. Якщо такої можливості не було і встановлено, що аварійну ситуацію викликано не ним, то відповідальність водія виключається. У випадку, коли вказану ситуацію було створено самим водієм-порушником, відсутність технічної можливості уникнути шкідливих наслідків юридичного значення не має.

Відповідне положення міститься у постанові ККС ВС від 24 березня 2020 року у справі № 130/720/17

 

Обставини справи

Попередні суди встановили, що всупереч вимогам пунктів 10.1, 13.3 Правил дорожнього руху (далі - ПДР) водій під час початку руху та подальшої зміни його напрямку праворуч не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод іншим учасникам руху, не обрав безпечного бокового інтервалу з пішоходом, яка рухалась у зустрічному напрямку праворуч від автомобіля по краю проїзної частини дороги, внаслідок чого допустив наїзд на пішохода. У результаті дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) потерпіла отримала тяжкі тілесні ушкодження, від яких померла.

Захисник скаржника у касаційній скарзі зазначав, що у справі не міститься доказів на підтвердження наявності у водія технічної можливості запобігти наїзду на потерпілу, котра впала, йдучи по слизькому узбіччю повз автомобіля, що рухався. За твердженням скаржника, причиною ДТП була раптова зміна руху пішоходом.

 

Позиція Верховного Суду

Верховний Суд скаргу задовольнив, з огляду на таке.

Під час апеляційного розгляду залишилося без ретельної перевірки питання, чи додержався місцевий суд вимог ст. 91 КК щодо обставин, які належать до предмета доказування з огляду на особливості правозастосування ст. 286 КК. Замість цього апеляційний суд фактично обмежився згодою з наведеними експертними дослідженнями, яких не проаналізував у взаємозв'язку з іншими доказами, у тому числі з усіма показаннями засудженого.

Між тим, за нормативним визначенням об'єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК, складається з:

- порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту;

- суспільно небезпечних наслідків;

- причинного зв'язку між порушенням і наслідками.

Відсутність хоча б одного з елементів об'єктивної сторони виключає можливість притягнення особи до кримінальної відповідальності.

При виявленні причинного зв'язку необхідно враховувати як дії (бездіяльність) особи, яка керує транспортним засобом, так і неналежне (у тому числі невинне) поводження інших учасників руху (тобто й пішохода), що також може виключити відповідальність водія.

Крім того, при вирішенні питання про причинний зв'язок ураховується наявність у водія технічної можливості уникнути шкідливого наслідку. Якщо такої можливості не було і встановлено, що аварійну ситуацію викликано не ним, то відповідальність водія виключається. У випадку, коли вказану ситуацію було створено самим водієм-порушником, відсутність технічної можливості уникнути шкідливих наслідків юридичного значення не має.

Проте, незважаючи на доводи в апеляційних скаргах про відсутність у водія технічної можливості уникнути наїзду, суд в ухвалі не спростував цього і не зазначив переконливих обґрунтувань щодо створення аварійної ситуації самим водієм.

Таким чином, при здійсненні апеляційної процедури не було належно виконано приписів ст. 2 КПК (завдання кримінального провадження), а допущені порушення є істотними і перешкоджають суду касаційної інстанції дійти безспірного висновку про винуватість чи невинуватість водія у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК.

biz.ligazakon

Схожі публікації

відео / фото