Чи є правомірним використання результатів НСРД, виконаних за попередньою кваліфікацією злочину, після зміни кваліфікації?

Дата публікації: пт, 09/24/2021 - 14:46

 

Постанова Верховного Суду від 13 вересня 2021 року у справі № 750/2942/18

 

Ключові тези:

Кваліфікація дій особи за ч. 3 ст. 368 КПК України на початковому етапі досудового розслідування не є порушенням кримінального процесуального закону чи закону України про кримінальну відповідальність та не може вважатися неправильною через те, що здійснена на підставі лише тих фактичних даних, які були отримані й перебували у віданні органу досудового розслідування на той час.

Отримані в ході досудового розслідування додаткові докази обумовили наступну зміну кваліфікації дій особи за ч. 1 ст. 368 КК України, що не свідчить про прийняття рішення стосовно первинної кваліфікації його дій з порушенням закону України про кримінальну відповідальність чи кримінального процесуального закону.

Будь-яких обмежень щодо використання доказів, здобутих законним шляхом в одному і тому ж кримінальному провадженні, КПК України не містить.

 

Обставини справи:

За вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 2 серпня 2019 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 368 КК до покарання у виді штрафу в розмірі 1450 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 24 650 грн, із позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням функцій представника влади чи місцевого самоврядування, а також обіймати постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконувати такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління зі спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом, на строк 3 роки.

Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за те, що він, будучи службовою особою, працюючи начальником 3-го відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби «Добрянка» I категорії, використовуючи своє службове становище, діючи в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, 17 січня 2018 року о 19:10 за адресою: просп. Миру, 233, м. Чернігів, отримав від ОСОБА_2 неправомірну вигоду в сумі 6750 грн за сприяння у безперешкодному ввезенні 5 січня 2018 року ОСОБА_3 на автомобілі «Citroen Jumpy» на територію України через пункт пропуску «Нові Яриловичі» Чернігівського прикордонного загону цигарок білоруського виробництва «Minsk Kepital» у кількості 450 блоків.

Чернігівський апеляційний суд ухвалою від 27 листопада 2019 року вирок щодо ОСОБА_1 залишив без зміни.

Верховний Суд постановою від 17 червня 2020 року скасував ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 27 листопада 2019 року щодо ОСОБА_1 і призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Чернігівський апеляційний суд ухвалою від 1 грудня 2020 року вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 2 серпня 2019 року стосовно ОСОБА_1 залишив без зміни.

 

Касація:

Засуджений у своїй касаційній скарзі просить закрити кримінальне провадження на підставі ст. 284 КПК у зв`язку з невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді і вичерпанням можливостей їх отримати. При цьому вказує, на порушення вимог ст. 246 КПК під час здійснення НСРД, відсутність доказів винуватості, невиконання вказівок Верховного Суду, провокацію з боку працівників СБУ та ОСОБА_2, який неодноразово був заявником в інших подібних справах, невитребування вироків у подібних справах, де ОСОБА_2 був заявником, залишення без перевірки доводів про провокацію, штучне внесення відомостей до ЄРДР за ч. 3 ст. 368 КК, недослідження апеляційним судом доказів у судовому засіданні.

Стосовно доводів сторони захисту про недопустимість доказів за результатами проведення НСРД у виді аудіо-, відеоконтролю, колегія суддів дійшла висновку, що сторона захисту безпідставно стверджує, що для отримання дозволу на проведення НСРД відомості до ЄРДР були заздалегідь необґрунтовано внесені за ознаками злочину, за вчинення якого передбачено більш тяжке покарання, ніж за інкримінований засудженому злочин, що відповідно до ст. 246 КПК України без належних підстав обумовило проведення НСРД.

Дійсно, відповідно до ст. 12 КК України діяння, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України, належить до тяжких злочинів, що, враховуючи вимоги ст. 246 КПК України, дає право органу досудового розслідування проводити НСРД. Проте кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 368 КПК України на початковому етапі досудового розслідування не є порушенням кримінального процесуального закону чи закону України про кримінальну відповідальність та не може вважатися неправильною через те, що здійснена на підставі лише тих фактичних даних, які були отримані й перебували у віданні органу досудового розслідування на той час.

Отримані в ході досудового розслідування додаткові докази обумовили наступну зміну кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 368 КК України, що не свідчить про прийняття рішення стосовно первинної кваліфікації його дій з порушенням закону України про кримінальну відповідальність чи кримінального процесуального закону.

Верховний Суд погоджується з позицією судів, що дії засудженого правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 368 КК України як одержання службовою особою неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданого їй службового становища, та що безпідставними є твердження скаржників стосовно проведення НСРД у цьому кримінальному провадженні з порушенням норм КПК. Оскільки, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, НСРД було проведено на підставі ухвал слідчого судді, а контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту здійснено відповідно до ч. 4 ст. 246 КПК України на підставі постанови прокурора, НСРД у цьому кримінальному провадженні були виконані за попередньою кваліфікацією злочину за ч. 3 ст. 368 КК України у зв`язку з надходженням заяви про вимагання хабаря.

Надалі дії засудженого було перекваліфіковано на ч. 1 ст. 368 КК України, і будь-яких обмежень щодо використання доказів, здобутих законним шляхом в одному і тому ж кримінальному провадженні, КПК не містить. Тому суд першої інстанції обґрунтовано поклав їх у основу свого рішення.

Доводи про істотне порушення вимог КПК в зв`язку з розслідуванням справи неуповноваженим органом є необґрунтованими.

Верховний Суд касаційну скаргу залишив без задоволення, а судові рішення без зміни.

 

Адвокат Дмитрий Марцонь

Схожі публікації

Верховный суд разрешил осматривать телефоны и читать СМС без санкции суда
ВС пояснил, что может свидетельствовать об умысле на сбыт наркотиков, психотропных веществ или их аналогов
Верховный суд признал переписку в мессенджере надлежащим доказательством
Проведення НСРД без визначення конкретних осіб
ВС пояснил, что свидетельствует о наличии корыстного мотива в незаконном лишении свободы и в грабеже
Застава зберігає чинність при переході права власності на предмет застави до іншої особи
Позиция ВС о назначении наказания лицу, совершившему преступление в отношении ребенка
Право відмови від апеляційної чи касаційної скарги захисника належить особі, яка її подала, тобто захиснику
ВС рассказал, что может повлиять на определение размера долга, подлежащего доказыванию
Неустойка застосовується незалежно від її погодження за договором оренди: позиція ВС

відео / фото