ІТ-бізнес, стартапи, компанії з іноземною юрисдикцією – як вплине на них податкова реформа

Дата публікації: чт, 05/28/2020 - 20:55

 

У 2017 році Україна зобов'язалася прийняти пакет з 15-етапного плану для боротьби з розмиванням бази оподаткування (BEPS), головною ідеєю якого є боротьба з податковою міграцією та забезпечення податкової прозорості. Тож тепер Закон 466-IX вводить поняття контрольованих іноземних компаній (КІК), які повинні реєструватися в ДПС (і відповідно, платити податки). Найбільш обговорювані зміни щодо іноземних активів, з яких потрібно платити податки, наберуть чинності пізніше, тому у компаній є час підготуватися. Наприклад, оподаткування продажу українських активів на рівні іноземних холдингів почне діяти з 1 липня 2020 року, а оподаткування КІК та трирівнева звітність з трансферного ціноутворення – з 1 січня 2021 року.

Закон стосується у першу чергу нерезидентів, а також українського бізнесу, який має велику кількість трансакцій із нерезидентами, а також для бізнесу, структурні частини (філії, представництва і т.д.) розташовані в інших юрисдикціях.

Контрольована іноземна компанія – по суті це будь-яке об’єднання, зареєстроване за кордоном, і щодо якої контролером здійснюється нагляд (юрособи, партнерства, фонди, спільна діяльність). При цьому країна або місце реєстрації для цілей закону не важливі (Естонія чи Багамські острови – тепер це усе може підпадати під визначення КІК).

Контролером КІК визнається фізична або юридична особа, яка є резидентом України та володіє або фактично контролює іноземну компанію, тобто володіє часткою в КІК (в основному ті, які володіють часткою більше 50%). Наприклад, контролером може вважатися особа, яку визначено бенефіціаром іноземної компанії при відкритті її банківського рахунку. Відтепер контролер повинен подавати звіт до ДПС щодо наявності КІК і, відповідно, платити податки з прибутку. Податком обкладається частина скоригованого прибутку КІК за звітний період, пропорційна частці, якою володіє контролер. Якщо контрольованих компаній декілька, прибуток розраховується і податок сплачується по кожній з них окремо. Якщо весь сукупний дохід всіх кік контролера у фінзвітності не перевищує 2 мільйонів євро, податки не сплачуються.

На жаль, залишити як є звичну модель сплати податків не вийде, ризики точно будуть невиправдані – ціною будуть податкові втрати, штрафи і втрата репутації. Якщо не подавати звіти і не платити податки-штрафи. Наприклад, за непіданий звіт - 210 200 гривень, за те, що не повідомив про те, що отримав частку в кік — 630 600 за кожен факт.

Головним нововведенням у правилах трансфертного ціноутворення є запровадження трирівневої моделі звітності, що включатиме: звіт про контрольовані операції та документацію з трансфертного ціноутворення (так званий локальний файл); глобальну документацію з трансфертного ціноутворення (майстер-файл); звіт у розрізі країн.

Відсутність ділової мети в господарській операції знову буде підставою для неврахування витрат для цілей податку на прибуток, хоча зараз тільки для операцій з нерезидентами. Відтепер Закон прямо встановлює, що обов’язок доведення відсутності ділової мети покладається на контролюючий орган. Ділова мета вважатиметься відсутньою, якщо головною ціллю або однією з головних цілей операції та/або її результатом є несплата або неповна сплата податків; якщо в зіставних умовах особа не була б готова придбати (продати) такі роботи (послуги), нематеріальні активи, інші предмети господарських операцій, відмінні від товарів, у непов’язаних осіб.

Запроваджується оподаткування прибутку нерезидента від продажу корпоративних прав в іноземних компаніях, якщо одночасно виконуються наступні умови: у будь-який момент протягом 365 днів, що передують продажу, вартість корпоративних прав іноземної юридичної особи на 50 % і більше утворюється за рахунок часток в українській юридичній особі, які належать зазначеній іноземній юридичній особі прямо або опосередковано; та у будь-який момент протягом 365 днів, що передують продажу, вартість часток в українській юридичній особі на 50 % і більше утворюється за рахунок нерухомого майна, яке розташовано в Україні та належить такій українській юридичній особі або використовується нею на підставі договору довгострокової оренди, фінансового лізингу чи аналогічного договору.

Закон встановлює, що обсяг оподатковуваного прибутку постійного представництва нерезидента має визначатися за принципом витягнутої руки і відповідати прибутку незалежного підприємства, що здійснює таку саму або аналогічну діяльність у таких самих або аналогічних умовах і діє в повній незалежності від головного офісу.

Якщо фізична особа-резидент продає інвестиційний актив нерезиденту-пов’язаній особі або нерезиденту, зареєстрованому в «низькоподатковій» юрисдикції, така фізична особа повинна розраховувати свої доходи для цілей оподаткування в розмірі не нижче «звичайної ціни» (фактично, ринкової). У разі придбання інвестиційного активу в такого ж нерезидента витрати для цілей оподаткування мають бути не вищими за «звичайну ціну».

Відтепер чітко встановлено, що оподаткуванню підлягає інвестиційний прибуток, тобто різниця між доходами і витратами.

Закон прирівняв до дивідендів різницю між фактичною ціною операції та її ціною, визначеною за принципом витягнутої руки щодо продажу або придбання цінних паперів (корпоративних прав); продажу або придбання товарів, робіт, послуг; виплата на користь учасника-нерезидента (незалежно від юрисдикції), що здійснюється у зв’язку зі зменшенням статутного капіталу, викупом корпоративних прав у власному статутному капіталі, виходом учасника або іншої аналогічної операції між юридичною особою та її учасником у розмірі, що призводить до зменшення нерозподіленого прибутку юридичної особи.

Закон запроваджує можливість розв’язання податкових спорів, які стосуються застосування податкових конвенцій України, за процедурою взаємного узгодження (ПВУ). Паралельний розгляд справи в порядку ПВУ і в адміністративному або судовому оскарженні неможливий. Також ПВУ не проводиться за наявності рішення суду з того самого спору. У разі незгоди з результатами ПВУ платник податків може оскаржити спірне рішення в суді (в межах строків позовної давності).

Юридична компанія Winner

Схожі публікації

Списання боргів ФОПів та загальне декларування - які новації можливі за президентства Зеленського?
Стартувала програма підтримки малого і середнього бізнесу, яким керують жінки
Трудовий договір та цивільно-правова угода: як не помилитися роботодавцю у виборі?
Суб'єкти господарювання мають повідомляти банку, за що виплачують готівку фізособам
Третина українських підприємців не знає власних прав при проходженні перевірок — результат опитування
Найбільш корумпованими державними органами є суди, податкові і митні органи та місцеві органи влади
Держпраці можно не пустити на перевірку: що необхідно знати?
ТОП-10 країн із найкращими умовами та можливостями ведення бізнесу для жінок-підприємців
Розширено перелік дозволених видів господарської діяльності під час карантину
Як закрити фізособу-підприємця в Україні?

відео / фото