Хоча заявник ще не сплатив адвокатський гонорар, він має сплатити його згідно із договірними зобов'язаннями

Дата публікації: сб, 02/06/2021 - 16:24

 

Рішення ЄСПЛ від 07 листопада 2013 року у справі «Бєлоусов проти України» (Заява № 4494/07)

 

Ключові тези:

Хоча заявник ще не сплатив адвокатський гонорар, він має сплатити його згідно із договірними зобов'язаннями. Адвокат представляв заявника протягом провадження у ЄСПЛ, отже, має право висувати вимоги щодо сплати гонорару згідно з договором. Відповідно Суд вважає витрати за цим гонораром «фактично понесеними».

 

Обставини справи:

Заявник вимагав 6048 євро компенсації судових та інших витрат, понесених під час провадження у Суді, які б мали бути перераховані безпосередньо на рахунок його представника. На підтвердження цієї вимоги він надав копію підписаного 4 вересня 2005 року між ним та п. А.П. Бущенком договору щодо представництва його інтересів у провадженні в Суді. Договором передбачалось, що після завершення провадження заявник має сплатити п. Бущенку 100 євро за годину роботи та додатково суми у розмірі 8 % і 4 % за адміністративні та поштові витрати відповідно, від сукупної суми, яка не має перевищувати суми, присудженої Судом щодо судових та інших витрат. Заявник надав чотири табелі обліку робочого часу, складені п. Бущенком у зв’язку з роботою, проведеною за період з 2005 до 2011 року. Згідно з ними п. Бущенко працював над справою сорок чотири години, з яких шістнадцять годин він консультував заявника та В.Ш. - представника заявника у національному провадженні стосовно процедур щодо вичерпання та практики Суду.

Уряд вважав, що сума, яка вимагається, є надмірною та що вимога має бути частково відхилена.

Суд зазначає, що хоча заявник ще не сплатив адвокатський гонорар, він має сплатити його згідно із договірними зобов'язаннями. Як видно з матеріалів справи, п. Бущенко представляв заявника протягом провадження у Суді, отже, має право висувати вимоги щодо сплати гонорару згідно з договором. Відповідно Суд вважає витрати за цим гонораром «фактично понесеними» (див. вищезазначене рішення у справі «Савін проти України» (Savin v. Ukraine), п. 97).

Суд зазначає, що вже постановляв у деяких справах, що суми відшкодування судових та інших витрат можуть бути сплачені безпосередньо на рахунки представників заявників (див., наприклад, рішення у справах «Тогджу проти Туреччини» (<…>), заява № 27601/95, п. 158, від 31 травня 2005 року; «Начова та інші проти Болгарії» (Nachova and Others v. Bulgaria) [ВП], заяви №-№ 43577/98 і 43579/98, п. 175, ECHR 2005-VIІ; «Імакаєва проти Росії» (Imakayeva v. Russia), заява № 7615/02, ECHR 2006-XIII (витяги), та «Карабуля проти Румунії» (Carabulea v. Romania), заява № 45661/99, п. 180, від 13 липня 2010 року).

Проте Суд вважає, що вимога є надмірною, та присуджує заявникові суму 3500 євро разом з будь-якими податками, що можуть нараховуватись. Загальну присуджену суму коштів на прохання заявника необхідно перерахувати на рахунок адвоката заявника, пана Бущенка.

 

Адвокат Дмитрий Марцонь

Схожі публікації

відео / фото