Коли не потрібно отримувати документи на реконструкцію приміщення - роз'яснення ВС

Дата публікації: ср, 02/03/2021 - 10:11

 

Роботи, якими не змінено площу нежитлового приміщення, його конструкцію та функціональне призначення, не є реконструкцією, а тому не потребують отримання дозвільних документів на їх виконання.

Відповідне положення міститься у постанові КАС ВС від 3 листопада 2020 року у справі № 814/162/16.

 

Обставини справи

Позивач вказав, що не погоджується із актом перевірки, протоколами, приписами та постановами з огляду на те, що дії по призначенню та проведенню перевірки були вчинені всупереч вимогам Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, висновки акту перевірки зроблені з порушенням вимог чинного законодавства та з перевищенням повноважень посадових осіб, що суперечать нормам чинного законодавства, а відтак порушують права та законні інтереси позивача і тому підлягають скасуванню.

 

Позиція ВС

ВС погодився з рішеннями попередніх судів, які задовольнили вимоги позивача та зазначив, що реконструкцією можуть вважатися будівельні роботи, у результаті яких здійснюється зміна основних техніко-економічних показників, забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг. При цьому, зазначені зміни та удосконалення мають бути наслідком зміни геометричних розмірів та/або функціонального призначення об'єкта будівництва.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 29 квітня 2020 року у справі № 742/1756/17 та від 15 травня 2020 року у справі № 813/1885/16.

При цьому, як вірно установлено судами попередніх інстанцій, позивачем виконано ремонтні роботи, які полягали у монтажі скляних стінок, облаштуванні броньованими панелями приміщення каси, фарбуванні стін, заміні дверей, розміщенні вивісок з назвами та логотипами банку.

Колегія суддів вважає, що зазначений обсяг ремонтних робіт, який був виконаний позивачем у приміщенні жодним чином не змінило площу приміщення, його конструкцію та функціональне призначення самого приміщення. Зазначені роботи є дрібними, направлені лише на підтримання експлуатаційних якостей приміщення, без мети зміни конструктивних елементів споруди, та можуть бути кваліфіковані як поточний ремонт. Щодо скляних стінок та броньованих панелей, то як вірно вказано судом першої інстанції, вони взагалі є тимчасовими конструкціями, легко розбираються і не відносяться до конструктивних елементів приміщення.

Так само і сама по собі зміна виду діяльності, яку здійснює суб'єкт господарювання, не може вважатися реконструкцією приміщення, оскільки не передбачає його перебудови.

Відповідно до Технічного паспорту приміщення за функціональним призначенням є нежитловим приміщенням, а тому може мати будь-яке призначення, оскільки конкретне функціональне призначення не визначено проектною документацією та/або правовстановлюючими документами.

Використання позивачем зазначеного приміщення під банківську установу не суперечить функціональному призначенню нежитлового приміщення.

Виходячи з вищевикладеного, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій в частині того, що позивач не проводив реконструкції приміщення, а лише виконував роботи з поточного ремонту, а тому в нього не було обов'язку реєструвати відповідну декларацію у органах державного архітектурно-будівельного контролю з подальшим прийняттям об'єкту в експлуатацію.

 

Бізнес ЛігаЗакон

Схожі публікації

відео / фото