Коли особа визнається такою, що самоправно вселилась у житлове приміщення?

Дата публікації: ср, 12/02/2020 - 17:13

 

Рішення ВС у справі №686/27262/18 https://cutt.ly/Tg85jX8

Відповідь на таке питання надав КЦС ВС у справі №686/27262/18.

 

Суд встановив, що протягом 20 років відповідач працював у ПрАТ «Хмельницький завод експериментального виробництва».

У 1985р. було проведено засідання профкому та адміністрації підприємства, за результатами якого складено протокол та вирішено поселити працівника в гуртожиток.

Незважаючи на те, що ордер не видавався, відповідач вселився у квартиру та продовжує там проживати. Пропозиції придбати або орендувати житло були відхилені. Тож позивач просив суд усунути перешкоди у користуванні і володінні квартирою шляхом виселення.

Розглянувши справу, КЦС погодився з такими висновками.

Відповідач не підлягає виселенню без надання іншого жилого приміщення.

Згідно з ч.3 ст.132 ЖК осіб, які припинили роботу з інших підстав, ніж ті, що зазначені в ч.2 цієї статті, а також осіб, перелічених у ст.125 Кодексу, може бути виселено лише з наданням іншого жилого приміщення.

Відповідно до абз.3 ч.1 ст.125 ЖК таке правило застосовується, зокрема, до осіб, які пропрацювали на підприємстві, що надало їм житло, не менш як 10 років.

Оскільки відповідач пропрацював у ПрАТ майже 20 років, то згідно з ч.1 ст.125 ЖК він не може бути виселений без надання іншого житла.

Позивачем не доведено факту вселення всупереч вимог законодавства.

Якщо особа вселилася в жиле приміщення без ордера, але на підставі угоди чи дозволу, то вона не може вважатися такою, що самоправно зайняла жиле приміщення.

Відповідач вселився в гуртожиток на підставі рішення профкому та адміністрації, затвердженого протоколом.

Отже, його вселення не було самоправним.

Враховуючи викладене, підстави для задоволення позову відсутні.

 

ZakonOnline

Схожі публікації

відео / фото