Коли в гості завітала ДФС: що податківці перевіряють з трансфертного ціноутворення

Дата публікації: пт, 03/29/2019 - 12:44

Вже понад п'ять років компанії в Україні живуть з відносно новим для нас та звичним для більш розвинених країн механізмом контролю за цінами у внутрішньогрупових операціях. За цей час підготовка документації з трансфертного ціноутворення (далі - «ТЦУ») для тих компаній, що мають контрольовані операції з нерезидентами, вже стала буденною справою. Фінансові директори, головні бухгалтери та керівники податкових відділів налагодили процес підготовки документацій та приділяють цьому питанню менше уваги.

Проте ТЦУ не завершується на підготовці необхідної звітності. Навпаки, це лише перший етап процесу доведення того, що умови контрольованих операцій відповідають принципу «витягнутої руки» та ціни в них є ринковими.

У разі, якщо у представників Державної фіскальної служби (далі - «ДФС») виникають сумніви щодо цін в таких операціях, вони можуть запросити у компанії документацію. Далі аналізують її та можуть відправити компанії додаткові запити з окремих питань. Якщо представники ДФС не погоджуються з аргументами, описаними в документації та наданими під час відповідей на запити, вони можуть відкрити перевірку з ТЦУ. Виходячи з нашої практики, ДФС відкриває перевірку в тих випадках, коли вони бачать ризики з ТЦУ та можливість для донарахувань. Проте і на цьому процес доведення може не завершитися - компанія може не погодитись з результатами перевірки та доводити свою правоту вже в суді.

Ми маємо досвід співпраці з компаніями на різних етапах доведення: від підготовки документацій до допомоги при оскарженні результатів перевірки в суді. Враховуючи досить високу активність ДФС щодо перевірок з ТЦУ в Україні (на даний момент вже більше 80 перевірок), останнім часом все частіше компанії звертаються з проханням надати підтримку саме при перевірках чи спорі в суді. Кожна справа різна, проте прослідковуються певні тенденції, якими хочемо поділитися з вами в цій статті.

Ключові тренди

Можемо констатувати деякі тренди, що склались у практиці щодо перевірок з ТЦУ, та прямо впливають на багатьох українських компаній:

1. Зміна фокусу. Більшість експортерів сировинних товарів або перевіряються з питань ТЦУ, або пройшли цей процес раніше. Тому ДФС останнім часом все частіше звертає увагу на інші індустрії, щоб мати краще розуміння про потенційні ризики. Водночас найбільшу ймовірність потрапити під ТЦУ-перевірку мають ті компанії, які є збитковими протягом декількох останніх років.

2. Застосування різних підходів до аналізу. При визначенні підходу до аналізу та методу ТЦУ бізнес частіше враховує фактичне ціноутворення. Наприклад, експортери сировинних товарів частіше за все проводять аналіз на основі одного з методів рентабельності, а не методу порівняльної неконтрольованої ціни (далі - «ПНЦ»), оскільки вони на практиці не використовують біржових котирувань або індикативних цін для ціноутворення. Зазвичай враховують їх лише для розуміння тенденцій на ринку. Проте ДФС переважно продовжує наполягати на необхідності саме методу ПНЦ для таких операцій та намагається оскаржувати використання інших методів. Водночас є і зворотні випадки, коли ДФС намагається оскаржити метод ПНЦ чи конкретного джерела інформації, коли це призводить до більших донарахувань.

На даний момент існує позитивна практика оскарження таких рішень ДФС у суді. Наприклад, нещодавно одне з найбільших державних металургійних підприємств відстояло у суді право застосування саме методу рентабельності для своїх експортних операцій.

3. Конструктивний діалог з ДФС. Спостерігається тенденція до більшої відкритості ДФС та готовності до проведення медіацій (обговорення попередніх результатів перевірки та підходу до аналізу). На практиці все частіше бачимо випадки, коли представники ДФС намагаються провести конструктивний діалог з компаніями та врахувати їхні аргументи до випуску акта перевірки. Обидві сторони зацікавлені у тому, щоб позиція, яка буде описана в акті перевірки, була максимально узгодженою (де це можливо). Для України така практика є дещо новою, хоча в розвинених країнах існує вже досить давно та багато перевірок закінчується таким обговоренням.

Процес перевірки

У більшості випадків перевірки проводяться силами співробітників територіальних органів ДФС за підтримки управління з ТЦУ центрального апарату. Ця підтримка охоплює як методологічну, так і технічну допомогу. На окремі перевірки можуть залучатися безпосередньо співробітники з центрального апарату.

На практиці ми бачимо, що під час перевірки з ТЦУ переважно аналізуються такі питання:

- Функціонально-ризиковий аналіз - фактичне виконання функцій, які описані в документації. ДФС намагається перевірити, чи дійсно компанії виконують ті функції та несуть ризики, що зазначені в документації.

- Вибір методу ТЦУ - чи є найбільш обґрунтованим вибраний платником податків метод ТЦУ. Бувають випадки, коли представники ДФС намагаються оскаржити підхід компаній щодо вибору методу. Наприклад, для експортерів сировинних товарів ДФС наполягає на необхідності застосування методу ПНЦ, в той час як бізнес зазвичай застосовує один із методів рентабельності.

- Економічний аналіз (ринкове дослідження) - правильність вибору стратегії пошуку та зіставних компаній. Представники ДФС намагаються детально проаналізувати функціональний профіль вибраних компаній та оскаржити ті з них, що мають суттєві відхилення від профілю сторони контрольованої операції.

Досить часто, і це важливо, в межах перевірки ДФС запитує інформацію стосовно нерезидентів. ДФС активно використовує механізм обміну інформації для отримання даних щодо діяльності нерезидентів та їхні фінансові результати. Не дивлячись на те, що не в усіх юрисдикціях ідеально працює система обміну даними, з окремими країнами цей процес налагоджений, особливо з Кіпром. На сьогодні є цілий ряд випадків, коли донарахування з боку ДФС ґрунтуються на отриманій від інших країн інформації.

Далеко позаду залишилися ті часи, коли представники компанії могли з легкістю сказати, що ніхто не зможе довести, що у них є за кордоном. Чим далі розвивається практика та правила ТЦУ, тим ближчою стає світова транспарентність.

Важливим кроком у бік найкращої світової практики є готовність ДФС до проведення медіацій з представниками компаній та консультантами. Як показує наш досвід, медіація - досить дієвий механізм прозорого узгодження підходу між компанією та ДФС. Це допомагає в певних випадках наблизити позиції ДФС і компанії та уникнути необґрунтованих донарахувань.

Судове оскарження

У випадку, якщо компанія не погоджується з результатами перевірки та медіація не дає бажаного ефекту, вона може оскаржити рішення у суді. В Україні більше 20 справ з ТЦУ знаходяться у судах різних інстанцій. Більшість із них ще на початковому етапі розгляду - на рівні першої інстанції, проте вже є справа, щодо якої прийнято остаточне рішення.

Більшість справ наразі стосується операцій за 2013-2015 роки щодо експорту сировинних товарів. Поки що рано говорити про певні тенденції при судових розглядах, проте більшість рішень на користь компаній.

Що треба робити?

Підсумовуючи, хочеться зробити короткий висновок - якщо до вас надійшов запит на документацію або навіть відкрито перевірку, це означає, що у ДФС вже є питання до проведеного аналізу з ТЦУ та вони мають намір зробити донарахування. В цій ситуації компаніям та їхнім консультантам доводиться працювати з тим, що є, та будувати стратегію захисту.

Тому ми рекомендуємо компаніям подумати про можливі наслідки з ТЦУ заздалегідь та розробити детальну політику щодо ТЦУ. Крім цього, варто також моніторити фактичні результати протягом року, а не в кінці, коли вже нічого зробити не можна.

Автор: Дмитро Литвин, старший менеджер «Делойт» в Україні

Ліга Закон. Бізнес

Схожі публікації

Галерея (відео/фото)