Коли за майновий спір не справляється судовий збір - постанова ВС

Дата публікації: чт, 02/11/2021 - 09:59

 

За розгляд справи про деліктну відповідальність органів державної влади чи місцевого самоврядування судовий збір не справляється.

Відповідне положення міститься у постанові КГС ВС від 29 грудня 2020 року у справі № 924/159/14.

 

Обставини справи

Постановою апеляційний господарський суд апеляційну скаргу ТОВ залишив без задоволення.

Апеляційний суд зазначив, що предметом розгляду у цій справі є спір, пов'язаний із здійсненням господарської діяльності боржника, що розглядається безпосередньо в межах справи про банкрутство та є спором майнового характеру.

Суд зазначив про необґрунтованість доводів скаржника про необхідність застосування у даному випадку положень підпункту 10 пункту 2 частини другої статті 4 Закону "Про судовий збір" та про те, що предмет спору відноситься до спростування майнових дій (бездіяльності) боржника ТОВ в межах провадження у справі про банкрутство та посилання на підтвердження своєї позиції на постанову Верховного Суду у справі № 915/441/18. Суд зауважив, що предмет позову у цій справі не підпадає під поняття спростування майнових дій (бездіяльності) боржника - ТОВ в межах провадження у справі про банкрутство, оскільки предметом спору є безпосередньо стягнення майнової шкоди - позовна вимога, виражена у майновій, ціновій, грошовій формі, що відповідно тягне за собою сплату відповідної суми судового збору, а саме - 1,5 % від ціни позову. Також суд звернув увагу, що позов у даній справі було подано не арбітражним керуючим чи кредитором у справі про банкрутство, а боржником.

 

Позиція ВС

ВС зазначив, що судами не враховано, що стаття 1173 ЦК, на яку посилався позивач у позовній заяві, є спеціальною та передбачає певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Також законодавцем передбачені особливості справляння судового збору за розгляд цієї категорії справ судом. Так, пунктом 13 частини другої статті 3 Закону "Про судовий збір" передбачено, що за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду, судовий збір не справляється.

Верховний Суд звертає увагу, що місцевий та апеляційний суди, надаючи оцінку предмету та підставам, визначеним позивачем у заяві, повинні керуватись принципом jura novit curia ("суд знає закони"), відповідно до якого суд під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін та з'ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, суд самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію таких правовідносин та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.

Відтак, місцевий суд, надаючи оцінку предмету, підставам позову та суб'єктному складу, визначеному скаржником у позовній заяві, повинен був застосувати положення частини другої статті 3 Закону "Про судовий збір", якою передбачено випадки, за яких судовий збір не справляється. Апеляційний суд, здійснюючи перегляд справи в апеляційному порядку, зазначених вимог також не врахував, у зв'язку з чим дійшов помилкового висновку, що несплата позивачем судового збору за подання позовної заяви у даній категорії справ має оцінюватися як невиконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху та є підставою для її повернення.

 

Бізнес ЛігаЗакон

Схожі публікації

відео/фото галерея