Обов'язки адвоката, що випливають із принципу уникнення конфлікту інтересів, продовжують діяти і після закінчення договору

Дата публікації: пн, 01/04/2021 - 10:44

 

Постанова Верховного Суду від 26 листопада 2020 року у справі № 818/1718/17

 

Ключові тези:

Порушенням правил адвокатської етики є, у тому числі, не лише дії чи бездіяльність, що призвели до настання конкретних негативних наслідків для особи внаслідок наявного конфлікту інтересів, а й сама ймовірність такого настання, виходячи із обставин справи, більш того розумні підстави вважати, що розвиток інтересів в подальшому призведе до виникнення такого конфлікту.

Статтею 20 Правил адвокатської етики чітко не визначено, коли саме закінчується термін адвоката на представництво, тому у будь-якому випадку адвокат повинен дотримуватися усіх заходів для уникнення конфлікту інтересів між новим та попереднім клієнтами.

Обов`язки адвоката, що випливають із принципу уникнення конфлікту інтересів, продовжують діяти і після завершення виконання адвокатом договору.

 

Обставини справи:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, треті особи: Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Сумської області, ОСОБА_2, в якому просить суд:

- скасувати рішення ВКДКА від 30 вересня 2017 року про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на зайняття адвокатської діяльності строком на три місяці;

- провадження у дисциплінарній справі щодо адвоката ОСОБА_1 закрити.

Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього певного виду стягнення можливе лише в разі доведення факту вчинення адвокатом дій, які містять склад дисциплінарного проступку.

На переконання позивача, оскільки матеріали дисциплінарної справи не містять конкретних беззаперечних, належних та допустимих доказів вчинення адвокатом ОСОБА_1 одноразового грубого порушення Правил адвокатської етики, зокрема статті 20, підстави для притягнення його до дисциплінарної відповідальності відсутні.

 

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури № VIII-008/2017 від 30.08.2017 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1 та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на три місяці. В задоволенні позовних вимог про закриття провадження у дисциплінарній справі щодо адвоката ОСОБА_1 відмовлено.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з недоведеності факту вчинення адвокатом ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, а саме: систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики, зокрема пункту 20, з огляду на що у відповідача відсутні підстави для застосування до позивача дисциплінарного стягнення.

 

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2019 року скасовано постанову Сумського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року по справі № 818/1718/17. Прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення застосовано з огляду на встановлення в діях адвоката складу дисциплінарного порушення, що виявилось у недотриманні статті 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», статті 20 Правил адвокатської етики, у зв`язку з чим оскаржуване рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 30 вересня 2017 року є обґрунтованим та правомірним, а отже не підлягає скасуванню.

 

Касація:

ОСОБА_1 стверджує, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкових висновків, оскільки у матеріалах справи відсутні беззаперечні, належні та допустимі докази вчинення адвокатом ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, який й би мав ознаки порушення статті 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», статті 20 Правил адвокатської етики та, як наслідок, відсутність підстав для застосування до адвоката ОСОБА_1 такого заходу дисциплінарного стягнення, як зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на три місяці.

КАС вказав, що частинами першою, другою та третьою статті 20 Правил адвокатської етики, затверджені Установчим З`їздом адвокатів України 17 листопада 2012 року (далі - Правила) адвокат не має права прийняти доручення, якщо інтереси клієнта об`єктивно суперечать інтересам іншого клієнта, з яким адвокат зв`язаний договором про надання правової допомоги, або якщо є розумні підстави вважати, що передбачуваний розвиток інтересів нового і попереднього клієнта призведе до виникнення конфлікту інтересів. Адвокат не має права прийняти доручення також якщо конфлікт інтересів пов`язаний з тим, що адвокат отримав від іншого клієнта конфіденційну інформацію, що охоплюється предметом адвокатської таємниці або захищається законодавством в інший спосіб, яка має перспективу бути використаною при наданні правової допомоги новому клієнту. Обмеження, передбачене частиною другою цієї статті, може бути скасоване та не застосовується в конкретному випадку за письмовою згодою обох (всіх тих) клієнтів, інтереси яких представляє адвокат та є (або можуть стати) суперечливими, за умови, що адвокат вбачає шляхи забезпечення відсутності ризику заподіяння шкоди інтересам жодного з клієнтів.

ОСОБА_2 та її неповнолітні діти є співвласниками земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яку набуто шляхом реалізації права на приватизацію.

При цьому, вирішення питання отримання Державного акту на землю заявницею було доручено наступним особам: ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , та зокрема й ОСОБА_1, відповідно до довіреності від 15 липня 2011 року.

В подальшому, законність рішення Сумської міської ради від 28 березня 2012 року № 1344-МР «Про передачу у власність, оренду земельних ділянок громадянам», у частині передачі земельної ділянки ОСОБА_2 та її неповнолітнім дітям у спільну часткову власність, свідоцтва про право власності на нерухоме майно, державної реєстрації права спільної часткової власності оскаржено у судовому порядку.

Так, в провадженні Ковпаківського районного суду м. Суми перебувала цивільна справа № 592/7116/16-ц за позовом ОСОБА_5 до Сумської міської ради, ОСОБА_2 та ОСОБА_2 в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , Управління «Центр надання адміністративних послуг у м. Суми» Сумської міської ради, треті особи: Служба у справах дітей Сумської районної державної адміністрації про визнання недійсним рішення Сумської міської ради, визнання недійсним свідоцтва про право власності, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Інтереси позивача ОСОБА_5 у зазначеній цивільній справі представляв адвокат ОСОБА_1, про що зазначено у цивільному позові.

Вважаючи, що ОСОБА_1 маючи конференційну інформацію, будучи обізнаним про обставини та особливості процесу приватизації зазначеної земельної ділянки, а також можливі вчинені помилки, ОСОБА_2 наголошувала на порушенні ОСОБА_1 Правил адвокатської етики і присяги адвоката.

Верховний Суд зазначає, що згідно із Рекомендаціями К (2000) про свободу здійснення професії адвоката, обов`язки адвокатів перед своїми клієнтами повинні передбачати уникнення конфлікту інтересів.

У Генеральних принципах етики адвокатів, прийнятих у 1995 році Міжнародною асоціацією юристів, зазначається, що адвокати не повинні приймати доручення, якщо інтереси їхніх клієнтів суперечать інтересам самих адвокатів, їх партнерів або інших їхніх клієнтів. Також адвокат зобов`язаний утриматися від обслуговування нового клієнта, якщо це здатне викликати виникнення загрози порушення конфіденційності відомостей, що довірені йому попереднім клієнтом, або якщо інформація, що є у розпорядженні адвоката, про стан справ попереднього клієнта здатна стати джерелом переваг для нового клієнта. Вказані вимоги поширюють свою дію на всі випадки як індивідуального, так і колективного здійснення адвокатами професійної діяльності.

Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що порушенням правил адвокатської етики є, у тому числі, не лише дії чи бездіяльність, що призвели до настання конкретних негативних наслідків для особи внаслідок наявного конфлікту інтересів, а й сама ймовірність такого настання, виходячи із обставин справи, більш того розумні підстави вважати, що розвиток інтересів в подальшому призведе до виникнення такого конфлікту.

У цьому випадку ОСОБА_1 отримавши від ОСОБА_2 доручення на представництво інтересів у питаннях реєстрації права власності на земельну ділянку мав об`єктивну можливість здобути певну конференційну інформацію чи інші відомості, бути обізнаним про обставини, які в подальшому могли бути використані в інтересах ОСОБА_5, які є протилежними інтересам ОСОБА_2.

Суд зауважує, що статтею 20 Правил адвокатської етики чітко не визначено, коли саме закінчується термін адвоката на представництво, тому у будь-якому випадку адвокат повинен дотримуватися усіх заходів для уникнення конфлікту інтересів між новим та попереднім клієнтами. Закінченні строку дії довіреності не свідчить про те, що конфіденційна інформація, яка стала відомою адвокату від попереднього клієнта не може бути використаною для нового клієнта. Від адвоката вимагається отримання письмового погодження від клієнта. За відсутності письмового погодження клієнта, у разі виникнення конфлікту інтересів у процесі реалізації адвокатом договору, такий договір має бути розірваний.

Верховний Суд звертає увагу позивача на те, що обов`язки адвоката, що випливають із принципу уникнення конфлікту інтересів, продовжують діяти і після завершення виконання адвокатом договору.

Враховуючи викладене колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції надав об`єктивну оцінку обставинам справи та дійшов вірного висновку про те, що притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, накладення дисциплінарного стягнення застосовано з огляду на встановлення в діях адвоката складу дисциплінарного порушення, що виявилось у недотриманні статті 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», статті 20 Правил адвокатської етики, у зв`язку з чим оскаржуване рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 30 вересня 2017 року є обґрунтованим та правомірним.

 

Верховний Суд касаційну скаргу залишив без задоволення, а постанову апеляційного адміністративного суду – залишив без змін.

 

Адвокат Дмитрий Марцонь

Схожі публікації

відео / фото