Переривання перебігу позовної давності за основним зобов’язанням не перериває цей строк за іншим обов’язком – КЦС ВС

Дата публікації: вт, 09/14/2021 - 10:36

 

АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до позичальника (іпотекодавця) про звернення стягнення на предмет іпотеки. Рішенням місцевого суду, залишеним без змін постановою апеляційного суду, у задоволенні позову банку відмовлено.

Про це повідомляє пресслужба Верховного Суду.

Суди встановили, що позов про звернення стягнення на предмет іпотеки банком пред’явлено в листопаді 2016 року зі спливом позовної давності, оскільки внаслідок розірвання кредитного договору в односторонньому порядку з 1 липня 2010 року банк змінив строк виконання зобов’язання, тому право на позов щодо звернення стягнення на предмет іпотеки виникло в позивача в липні 2010 року. Підстав для переривання перебігу позовної давності суди не встановили, про поважність причин пропуску позовної давності позивач не заявляв.

Переглядаючи в касаційному порядку справу, Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду зробив такі правові висновки.

Іпотека має похідний характер від основного зобов’язання і є дійсною до припинення основного зобов’язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (ч.5 ст.3 Закону України «Про іпотеку»).

Варто розмежовувати вимогу про стягнення боргу за основним зобов’язанням (actio in personam) та вимогу про звернення стягнення на предмет іпотеки (actio in rem). Вимога про звернення стягнення на предмет іпотеки «піддається» впливу позовної давності. На неї поширюється загальна позовна давність тривалістю в три роки. На вимогу про звернення стягнення на предмет іпотеки поширюються всі правила щодо позовної давності (початок перебігу, зупинення, переривання, наслідки спливу тощо).

У ст. 264 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов’язку. Позовна давність переривається в разі пред’явлення особою позову до одного з кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Тлумачення цієї статті дає підстави для висновку, що вона пов’язує переривання позовної давності з будь-якими активними діями іпотекодавця, внаслідок яких він визнає існування саме іпотеки. Тому переривання перебігу позовної давності за основним зобов’язанням не перериває перебігу позовної давності за іншим обов’язком, у тому числі забезпечувальним.

Отже, вчинення позичальником дій, що свідчать про визнання ним свого боргу за основним зобов’язанням, не перериває позовної давності за вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки вимога про стягнення боргу за основним зобов’язанням і вимога про звернення стягнення на предмет іпотеки є різними вимогами (основною та додатковою), застосування до додаткових вимог наслідків переривання перебігу позовної давності за основною вимогою законом не передбачено.

Постанова КЦС ВС від 18 серпня у справі № 201/15310/16 (провадження № 61-547св21).

 

Urister - юридична допомога онлайн

Схожі публікації

відео / фото