Питання скасування заповіту - роз'яснення адвоката

Дата публікації: вт, 11/26/2019 - 15:50

Питання

Мій дід жив у селі, мав двох синів Миколу та Віктора (помер у 2008р). У Віктора була громадянська дружина Ганна (померла у 2006р) та син Роман (помер у 2019 березень). у Романа лишився син. Дід помер 2010-го року. За життя ним було складено два заповіти в сільській раді. Перший заповіт 2000-го року (все майно на сина Віктора) скасований заявою у 2002 році, в сільській раді без нотаріального посвідчення. Другий 2002-го (все майно на громадянську дружину Віктора Ганну) скасований заявою 2006-го року через місяць після її смерті, в сільській раді без нотаріального посвідчення. В сільській раді нам сказали, що заповіти скасовані, є відповідні заяви спадкодавця (без нот. посвідчення), та відмітки у відповідних журналах сільської ради. Державний нотаріус міста Бориспіль сказала, що підписи на заяві не посвідчені нотаріально, відповідно вони не скасовують заповіти та діє останній заповіт 2006-го року. Тобто все майно відійде по лінії покійної Ганни її внуку, сину покійного Романа. Мене цікавить, чи обов'язковим було нотаріальне засвідчення підпису спадкодавця в заяві про скасування заповіту на 20.06.2006 р. якщо заповіт складався в сільській раді. Чи реально скасувати заповіт в суді, в такій ситуації.

PS.

Мав розмову з секретарем сільської ради того часу - вона сказала, що вони тоді вели заповіти тільки на рівні села і в нотаріальний реєстр не передавали !!!

І якщо заповіти показані в реєстрі, то хтось вніс їх після 2006-го року, коли ті вже були "формально" скасовані спадкодавцем.

Відповідь

Відповідно до ст. 1254 ЦК України заповідач має право у будь-який час скасувати заповіт. Скасування заповіту проводиться заповідачем особисто в порядку, встановленому цим Кодексом для посвідчення заповіту. Вимоги до форми заповіту та порядку його посвідчення встановлені ст. 1247 ЦК України. 

Таким чином, на вимоги щодо форми, складення та посвідчення заяви про скасування заповіту поширюються вимоги, які ставляться законом до заповітів.

Згідно ст. 1 Закону України «Про нотаріат» 02.09.1993 року N 3425-XII - у населених пунктах, де немає нотаріусів, нотаріальні дії, передбачені статтею 37 цього Закону, вчиняються уповноваженими на це посадовими особами органів місцевого самоврядування. Так, у сільських населених пунктах уповноважені на це посадові особи  органу  місцевого  самоврядування вчиняють такі нотаріальні дії: вживають заходів щодо охорони спадкового майна; посвідчують заповіти (крім секретних); видають дублікати посвідчених ними документів; засвідчують  вірність  копій  (фотокопій) документів і виписок з них; засвідчують справжність підпису на документах.

Відповідно до п.п. 38-39 Наказу Міністерства юстиції України N 22/5 від 25.08.94 "Про затвердження Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів України" (який діяв до 02.12.2011 року) заповідач може в будь-який час змінити або скасувати заповіт, подавши про це заяву до виконавчого комітету відповідної Ради народних депутатів. У випадку одержання посадовою особою виконавчого комітету заяви про скасування чи зміну заповіту, так само як і одержання нового заповіту, який відміняє чи змінює раніше посвідчений заповіт, посадова особа виконавчого комітету робить про це відмітку в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій, в алфавітній книзі обліку заповітів і відповідний напис на примірнику заповіту, який зберігається у виконавчому комітеті Ради народних депутатів. Справжність підпису на заяві про скасування чи зміну заповіту повинна бути нотаріально засвідченою. 

Тобто, після отримання посадовою особою органу місцевого самоврядування заяви про скасування заповіту, необхідно вчинити ряд дій: заява має бути підписана особою, яка її подає, особисто; скріплена печаткою та посвідчена належним чином посадовою особою, яка мала всі необхідні повноваження на вчинення нотаріальних дій; справжність підпису особи на заяві належним чином має бути посвідчена секретарем сільської ради, який зроблено у її присутності; особу, яка підписала документ має бути встановлено, нотаріальну дію зареєстровано в реєстрі, стягнуто відповідну плату; на примірнику заповіту, який зберігається у Виконавчому комітеті Ради народних депутатів, секретарем сільської ради повинно бути  зроблено відмітку про скасування цього заповіту.

Таким чином, безпосередньо саме нотаріальне засвідчення підпису особи на заяві про скасування заповіту у сільраді закон не вимагає, мається на увазі, що при отриманні такої заяви сільрадою, вона не просто реєструється і робиться запис відповідний на заповіті, а необхідним є саме засвідчення посадовою особою сільради підпису особи, яка подає заяву, тобто засвідчення на заяві про скасування заповіту справжності підпису Вашого діда. 

У випадку, якщо все ж таки підпис спадкодавця не засвідчено посадовою особою, а лише така заява приєднана до заповіту, вона не породжує ніяких правових наслідків.  Не поодинокі випадки звернення до суду з позовами про визнання односторонніх правочинів по скасуванню заповіту дійсним (тобто визнання заяви про скасування заповіту дійсною), однак такий спосіб захисту є неналежним та часто не призводить до бажаних результатів.  

Щодо внесення до реєстру інформації про заповіт зазначаю:

З прийняттям Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у звязку з ратифікацією Конвенції про запровадження системи реєстрації заповітів від 21.09.2010 року статтю 1247 ЦК України було доповнено частиною четвертою такого змісту: 4. Заповіти, посвідчені особами, зазначеними у частині третій цієї статті, підлягають державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 травня 2011 р. N 491 затверджено Порядок державної реєстрації заповітів і спадкових договорів у Спадковому реєстрі. Згідно п. 12 вказаного Порядку заповіти, посвідчені нотаріусами, консульськими установами, посадовими і службовими особами, які зазначені в статтях 1251 і 1252 Цивільного кодексу України, статті 37 і частині першій статті 40 Закону України Про нотаріат, до створення та введення в дію програмного забезпечення Спадкового реєстру, підлягають безоплатній державній реєстрації в такому реєстрі шляхом подання зазначеними посадовими та службовими особами, установами Реєстраторові заяв про реєстрацію архівних заповітів.

Реєстрація заповіту або заяви про його скасування у Спадковому реєстрі не залежить від волі спадкодавця, а є технічна дія, від якої не залежить зміст заповіту/заяви і дата його посвідчення. Чинні вимоги закону не встановлюють порушення термінів внесення інформації до Спадкового реєстру у зв'язку з чим не можуть бути підставою для визнання заяви про скасування заповіту недійсною.

Отже, наразі нотаріус, який відкрив спадкову справу після смерті Вашого діда має направити відповідний запит до державного нотаріального архіву, сільради для встановлення чинності заповіту.

Адвокат Ольга Рудь, b2bconsult

Схожі публікації

Галерея (відео/фото)