ПОРАДИ ПІДПРИЄМЦЯМ: Як ефективно протидіяти тиску податкової?

Відносини між бізнесменами та органами контролю нині досягли вірогідно найгіршої стадії. Бізнес в більшості випадків обирає створення тіньових структур, а фіскали використовують будь-які засоби, навіть прямо заборонені законом, для тиску. Чи є можливість протидіяти цьому?


Наперед винні

Перехід підприємств у тінь і тиск слідчих органів є взаємопов’язаними проблемами, зазначила адвокат Вероніка Зарубицька. Презумпція невинуватості — взагалі досить ефемерна субстанція для справ, у яких ідеться про порушення податкового законодавства.

Закони просто не застосовуються, наголосила вона під час II податкового форуму Асоціації адвокатів України.

Головною проблемою в питанні протидії незаконним діям фіскалів є мовчазна згода в судах. Експерти вважають, що, ухвалюючи рішення про арешт лімітів ПДВ, суддя фактично сприяє злочину. Оскільки на підставі такого рішення в подальшому податківці втручатимуться в роботу автоматизованої системи для його виконання.

Не менш протиправною є схема, коли на підставі рішення суду проводиться податкова перевірка. Фактично слідчі судді перебирають на себе функції законодавця, надаючи прокурорам ті повноваження, яких їх було позбавлено ще у 2015 році. Результати податкової перевірки самі собою можуть бути доказом у кримінальному провадженні, однак її проведення на підставі нічим не доведеної підозри робить здобуті докази неналежними, наголосила В.Зарубицька.

Проте норми, які дозволяють притягати службових осіб до відповідальності за втручання в електронні 

системи, доки не набули масового застосування. Однак ефективний захист можливий тільки за умови дотримання бізнесом умов чинного законодавства та використання всіх засобів протидії неправомірному тиску. Серед останніх — і притягнення винних посадових осіб до відповідальності.

Справа — у меті

Порівнюючи українське податкове законодавство із законодавством країн ЄС, експерти доходять висновку, що головною відмінністю є мета застосування санкцій. Найпрогресивнішим у цьому сенсі є законодавство Естонії, яке дозволяє платнику не лише самостійно та без застосування штрафів виправляти допущені помилки, а й у випадку порушень з боку податкової повертає суму штрафу разом із нарахованими відсотками. 

Головна відмінність між державними органами Польщі та України в тому, що тамтешні податківці мають на меті наповнити бюджет, а українські — притягнути до відповідальності, зазначив у своїй доповіді партнер DLA Piper Poland Томаш Рудик. Наші сусіди пішли шляхом переосмислення власної правової думки з урахуванням норм права ЄС. Польське законодавство хоч і стало більш складним, зате набуло певних позитивних рис.

Українські фіскали не зобов’язані доводити вину особи. Їхні польські колеги застосовують прогресивні норми, які не тільки стимулюють дотримуватися норм законодавства, а й спрощують деякі процедури.

Доповідаючи про особливості оподаткування в Польщі, Т.Рудик розповів про процедуру дієвого каяття. Так, їхні фіскальні органи дотримуються думки, що скоєння податкових злочинів не можливе без попередньої змови. Отже, передбачено відповідальність також за іншими складами злочинів, як-от шахрайство. З огляду на це вони притягують до відповідальності не лише осіб, безпосередньо винних у скоєнні злочину, а й акціонерів і власників товариства.

Процедура ж дієвого каяття полягає в тому, що в разі виявлення помилок при поданні звітності відповідальні особи та їхні контрагенти наділені можливістю відправити лист до податкової, яким визнати допущені порушення та виконати зобов’язання в повному обсязі. Якщо це було вчасно зроблено, їх не притягуються до відповідальності.

Також польське законодавство передбачає можливість домовитися з митарями про обсяг відповідальності за визначених законом умов. Фактично бізнес може погодитися на сплату штрафів і доплату необхідної суми в бюджет, уникаючи при цьому покарання за кримінальним кодексом.

Відповідаючи на запитання, чи зв’язані польські суди рішенням органів, які розслідують податкові злочини, Т.Рудик відповів, що за 27 років практики бачив тільки раз, коли суддя перерахував суму податкового зобов’язання.

Власний досвід

Незважаючи на дискусію та гострі запитання, що ставилися на форумі, стосовно «приреченості на тінь», в українського бізнесу теж є шляхи захисту. Один із них — звернення до ради бізнес-омбудсмена. Як виявилося, такі скарги є досить ефективними навіть щодо проваджень за ст.212 Кримінального кодексу.

Якщо розглядати тенденцію, то за останній рік кількість звернень до ради навіть скоротилася. Проте, якщо підрахувати кількість звернень стосовно захисту від протиправних дій митарів і правоохоронців, то виявиться, що менше заяв не стало. Як зазначив інспектор ради Олексій Співак, протягом часу дії інституту бізнес-омбудсмена власники підприємств уже чітко зрозуміли критерії, наявність яких вимагається для розгляду скарги, а також побачили реальну ефективність ужитих заходів.

Обговорювали правники не лише вдалі стратегії захисту бізнесу, а й новели податкового законодавства. Найбільш очікувана з них — запровадження податку на виведений капітал. Доповідачі були єдні в думці, що потрібно пильно стежити за появою нових норм. Проте варто не допускати різких і необґрунтованих змін.

Експерти закликали підприємців не нарощувати активності, у тому числі у валютних операціях. Бізнесу фактично дозволили все, але ж за порушення запровадили зовсім «не дитячі» штрафи, зазначила адвокат Марія Золотарьова.

Наступний рік відкриє нові можливості для країни та бізнесу, але який курс обере наша держава — стане зрозуміло тільки після виборів. До цього моменту експерти радять дотримуватися законодавства та співпрацювати з професіоналами.


КОМЕНТАР ФАХІВЦІВ

Ольга ДРАЧЕВСЬКА, адвокат ЮК «Інколанс»:

— Особливість законодавства полягає в тому, що низка питань щодо сплати податків розв’язується на основі припущень. Якщо, наприклад, фактичні затрати не оформлені належними документами (або оформлені неналежним чином), то вони до уваги не беруться, податкові органи припускають, що їх не було, і додатково нараховують податки та застосовують фінансові санкції.

Проте згідно зі ст.62 Конституції обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. А практично виходить, що у випадку значних донарахувань за

актом перевірки матеріали передаються до податкової міліції, що майже стовідсотково тягне за собою порушення кримінального провадження. Тобто фактично акт перевірки є доказом факту ухилення від сплати податків.

З метою захисту своїх прав та уникнення кримінальної відповідальності посадові особи підприємств, установ та організацій почали частіше звертатися до господарських та адміністративних судів з позовами про визнання недійсними рішень за актами ДПС.


Діана КОЛОМІЙЦЕВА,  керуючий партнер «Боссом груп»:

— Бізнес повинен бути готовим до стратегічних змін у державі, які торкнуться передусім податкового законодавства. Зараз, певно, як ніколи, в очікуванні податкових перевірок ми рекомендуємо бізнесу тримати руку на пульсі змін, проте не прискорювати їх.

Також треба бути дуже обережним, зважаючи на зміни у валютному регулюванні. Насправді воно не

настільки ліберальне, як про це нам кажуть із трибун.

Не очікуйте шаленої валютної свободи. Як ми вже бачимо, упроваджується ручний контроль з боку Національного банку за валютними резервами та динамікою валютного ринку. Зважаючи на це, необхідно бути вкрай обережним, радитися з юристами до прийняття рішень, а не після настання наслідків, оскільки штрафи запросто можуть знищити бізнес.

Джерело: Закон і Бізнес

 

Схожі публікації

Галерея