Право на утримання під час та після розірвання шлюбу. Правові підстави та порядок припинення

Дата публікації: пн, 04/13/2020 - 18:56

Права та обов’язки подружжя з утримання одне одного визначені Сімейним кодексом України.

Так, право одного з подружжя на утримання під час шлюбу встановлено ст. 75 СК України. Дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.

При цьому, непрацездатним вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є особа з інвалідністю I, II, або III групи. 

Один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Важливо пам’ятати, що права на утримання не має той із подружжя, хто негідно поводився у шлюбних відносинах, а також той, хто став непрацездатним у зв’язку із вчиненням ним умисного злочину, якщо це встановлено судом.

Той із подружжя, хто став непрацездатним у зв’язку із протиправною поведінкою другого з подружжя, має право на утримання незалежно від права на відшкодування шкоди відповідно до цивільного кодексу України.

Право на утримання після розірвання шлюбу (ст. 76 СК України). Факт розірвання шлюбу не припиняє права особи на утримання, яке виникло у неї за час шлюбу. 

Після розірвання шлюбу особа має право на утримання, якщо вона стала непрацездатною до розірвання шлюбу або протягом одного року від дня розірвання шлюбу і потребує матеріальної допомоги і якщо її колишній чоловік, колишня дружина може надавати матеріальну допомогу.

Крім цього, особа має право на утримання і тоді, коли вона стала особою з інвалідністю після спливу одного року від дня розірвання шлюбу, якщо її інвалідність була результатом протиправної поведінки щодо неї колишнього чоловіка, колишньої дружини під час шлюбу.

Якщо на момент розірвання шлюбу жінці, чоловікові до досягнення встановленого законом пенсійного віку залишилося не більше як п’ять років, вона, він матимуть право на утримання після досягнення цього пенсійного віку, за умови, що у шлюбі вони спільно проживали не менш як десять років.

Якщо у зв’язку з вихованням дитини, веденням домашнього господарства, піклуванням про членів сімї, хворобою або іншими обставинами, що мають істотне значення, один із подружжя не мав можливості одержати освіту, працювати, зайняти відповідну посаду, він має право на утримання у зв’язку з розірванням шлюбу і тоді, якщо є працездатним, за умови, що потребує матеріальної допомоги і якщо колишній чоловік, колишня дружина може надавати матеріальну допомогу. Право на утримання, у цьому випадку, триває протягом трьох років від дня розірвання шлюбу.

Способи утримання одного з подружжя другим можуть бути у натуральній або грошовій формі за їхньою згодою. За рішенням суду аліменти присуджуються одному з подружжя, як правило, у грошовій формі.

Такі аліменти сплачуються щомісячно, за згодою – можуть виплатитись наперед.

У відповідності до ст. 78 СК України подружжя має право укласти договір про надання утримання одному з них, у якому визначити умови, розмір і строки виплати аліментів. Такий договір укладається в письмовій формі й нотаріально посвідчується. У разі невиконання одним із подружжя свого обов’язку за договором про надання утримання аліменти можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви (ст. 79 СК України). Якщо позивач вживав заходів щодо одержання аліментів від відповідача (іншого з подружжя), але не міг їх одержати внаслідок ухилення відповідача від їх сплати, суд, залежно від обставин справи, може постановити рішення про стягнення аліментів за минулий час, але не більше як за один рік.

Якщо один із подружжя одержує аліменти у зв’язку з інвалідністю, сплата аліментів триває протягом строку інвалідності. У разі подання відповідного документа про продовження строку інвалідності стягнення аліментів продовжується на відповідний строк без додаткового рішення суду про це.
Стаття 80 СК України визначає, що аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.

При цьому, розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення.

Розмір аліментів, визначений судом, може бути згодом змінений за рішенням суду за позовною заявою платника або одержувача аліментів у разі зміни їхнього матеріального і (або) сімейного стану.

Правові підстави та порядок припинення права одного з подружжя на утримання закріплено у ст. 82 СК України.

Право одного з подружжя на утримання, а також право на утримання, яке особа має після розірвання шлюбу, припиняється у разі поновлення його працездатності, а також реєстрації з ним повторного шлюбу. Право на утримання припиняється від дня настання цих обставин. 

У випадку, коли після припинення права на утримання виконання рішення суду про стягнення аліментів буде продовжуватися, всі суми, одержані як аліменти, вважаються такими, що одержані без достатньої правової підстави, і підлягають поверненню у повному обсязі, але не більше як за три роки.

Право одного з подружжя на аліменти, які були присуджені за рішенням суду, може бути припинене за рішенням суду, якщо буде встановлено:

1) Одержувач аліментів перестав потребувати матеріальної допомоги;

2) Платник аліментів неспроможний надавати матеріальну допомогу.

Слід зазначити, що право одного з подружжя на утримання припиняється у випадках, передбачених для позбавлення права на утримання, або закінчення строку утримання, та в особливих порядках, що передбачені ст. 85 (припинення права дружини на утримання), 87 (припинення права чоловіка на утримання) і 89 (припинення права на утримання за домовленістю подружжя) СК України.

На завершення слід додати, що на практиці суд робить висновок, що аліментні зобов’язання на утримання одного з подружжя можуть призначатися за наявності таких юридичних складових (сукупності певних умов):

- перебування у зареєстрованому шлюбі або після розірвання шлюбу – якщо особа стала непрацездатною до розірвання шлюбу або протягом одного року від дня розірвання шлюбу, а також, коли вона отримала інвалідність після спливу одного року від дня розірвання шлюбу, якщо її інвалідність була результатом протиправної поведінки щодо неї колишнього чоловіка, колишньої дружини під час шлюбу;

- непрацездатність одного з подружжя;

- потреба в матеріальній допомозі;

- нижчій від прожиткового мінімуму рівень матеріального забезпечення.

Юрист, Володимир Карпунець
Юридическая консультация

Схожі публікації

відео / фото