Про обов’язковий допит судом особи, обвинуваченої у вчиненні злочину

Дата публікації: пн, 04/19/2021 - 12:14

 

Факт визнання обвинуваченою особою правильності обставин вчинення злочинного діяння, наведених в обвинувальному акті, не може вважатися допитом обвинуваченої особи судом у розумінні ст.351 КПК України. Про це йдеться у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 17.12.2020р. у справі №426/14810/18 за результатом розгляду касаційної скарги захисника особи, засудженої за грабіж (ч.1 ст.186 КК України), на вирок місцевого та ухвалу апеляційного судів.

Скаржник вказав, зокрема, на допущені місцевим судом порушення вимог ч.3 ст.349 КПК України, адже суд не переконався, що обвинувачена особа правильно розуміє зміст фактичних обставин справи, не впевнився у її добровільній позиції щодо застосування цієї норми КПК України, оскільки обвинувачена особа заперечувала викладені в обвинувальному акті фактичні обставини справи та не давала згоди на проведення судового розгляду у спрощеному порядку. Крім того, суд не провів допит обвинуваченої особи в розумінні ст.351 КПК України.

Як зазначив касаційний суд, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Однак ця норма не звільняє суд від обов’язку встановити обставини, які підлягають доказуванню в кримінальному провадження та визначені ст.91 КПК України. Тобто законодавець зобов’язує суд встановити всі обставини, що мають значення для кримінального провадження, а ст.349 КПК України лише визначає обсяг і порядок дослідження доказів на підтвердження цих обставин.

Незалежно від обсягу доказів, які досліджуватимуться судом, зокрема внаслідок визнання недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, допит обвинуваченого здійснюється обов’язково.

Як установлено з аудіозапису ходу судового розгляду в суді першої інстанції, було визначено скорочений порядок розгляду справи з урахуванням позиції особи, яка визнала свою винуватість, їй були роз’яснені наслідки такого порядку дослідження доказів, а також суд переконався у правильності їх розуміння. Водночас у порушення вимог закону судом не допитано обвинувачену особу стосовно обставин вчинення злочинного діяння, зокрема щодо часу, місця, способу його вчинення, переліку та вартості викраденого майна, а лише зазначено у вироку, що нею вони не оспорюються. Місцевий суд не проводив безпосереднього допиту обвинуваченої особи.

Отже, суд першої інстанції, уживши всіх необхідних заходів для того, щоб переконатися в правильності розуміння учасниками судового розгляду тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються, та правомірно визнавши недоцільним дослідження доказів у повному обсязі, не здійснив допиту обвинуваченої, показання під час якого мали бути покладені як докази в обґрунтування вироку.

У зв’язку з викладеним вище Верховний Суд скасував судові рішення місцевого та апеляційного судів і призначив новий розгляд справи у суді першої інстанції.

 

Адвокат Игорь Дудник

Схожі публікації

відео / фото галерея