Про початок перебігу строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції

Дата публікації: вт, 06/08/2021 - 14:17

 

Постанова Верховного Суду від 01 червня 2021 року у справі № 347/2078/15

 

Ключові тези:

Початок перебігу строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції особою, яка не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки починається з наступного дня після того як їй стало відомо про ухвалене рішення, яке впливає на її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, а також про його зміст. При цьому, законодавець не пов`язує початок перебігу строку на апеляційне оскарження з днем, коли така особа повинна була дізнатись про ухвалення такого рішення.

В особи, яка не була задіяна в ході судового розгляду не виник обов`язок з розумним інтервалом часу самій цікавитись судовими провадженням, у якому суд може вирішити питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, якщо в результаті ухвалення судового рішення сторона у ньому може набути право стосовно особи, яка не була залучена у справі.

 

Обставини справи:

ОСОБА_1 звернувся до Косівського районного суду Івано-Франківської області з позовом до Державного кадастрового реєстратора відділу Держемагенства у Косівському районі, в якому позивач просив:

- визнати незаконним та скасувати рішення відповідача про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру;

- зобов`язати відповідача внести відомості щодо земельної ділянки, яка знаходиться в АДРЕСА_1, площею 0,08га до державного земельного кадастру та присвоїти земельній ділянці кадастровий номер.

Ухвалою Косівського районного суду Івано-Франківської області від 19 листопада 2015 року справу на підставі пункту 1 частини 2 статті 18 КАС України передано на розгляд за підсудністю до Івано-Франківського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2015 року до участі у справі залучено другого відповідача - Відділ Держгеокадастру у Косівському районі.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2016 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправним і скасовано рішення Державного кадастрового реєстратора відділу Держземагентства у Косівському районі про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру.

Зобов`язано Державного кадастрового реєстратора відділу Держгеокадастру у Косівському районі Івано-Франківської області розглянути заяву ОСОБА_1 від 12 липня 2015 року про державну реєстрацію земельної ділянки та прийняти рішення відповідно до вимог Закону.

В іншій частині у задоволенні позову відмовлено.

Постанова Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2016 року набрала законної сили, в апеляційному порядку не оскаржувалась.

29 вересня 2020 року ОСОБА_2, покликаючись на те, що він не брав участі у справі, але оскаржуваним у цій справі рішенням суд вирішив питання про його права, свободи та інтереси, просив поновити строк на апеляційне оскарження. Також зазначив, що про постановлення ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2019 року дізнався нещодавно.

 

Ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без руху у зв`язку з порушеннями строків, встановлених частиною 1 статті 295 КАС України, та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявленого недоліку.

Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 03 грудня 2020 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2019 року.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що вказані заявником підстави пропуску строку на апеляційне оскарження є неповажними.

 

Касація:

ОСОБА_2 в касаційній скарзі зазначив, що земельна ділянка, для виділення якої ОСОБА_1 було надано дозвіл на виготовлення технічної документації вже знаходилась у користуванні іншої особи, а 22 січня 2010 року право власності на земельну ділянку зареєстрована за ОСОБА_2, і земельна ділянка щодо якої вирішувався спір у цій справі за позовом ОСОБА_1 на 71,4206 % накладається на земельну ділянку ОСОБА_2.

В обгрунтування поважності причин пропуску строку ОСОБА_2 послався на те, що до участі до розгляду справи його не було залучено, про рішення суду він дізнався у серпні 2020 року, а з апеляційною скаргою звернувся до суду 29 вересня 2020 року. Також заявник зазначав, що є власником земельної ділянки на протязі 10 років, однак проживає у іншому населеному пункті та за весь цей період до нього не звертались ані позивач у справі, ані будь-які уповноважені органи з приводу цієї земельної ділянки.

КАС вказав, що відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Стаття 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (частина перша статті 120 КАС України).

Право на апеляційне оскарження особам, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, задекларовано у статті 13 та частині першій статті 193 КАС України.

Строки на апеляційне оскарження визначені у статті 295 КАС України, частиною першої якої визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частиною другою статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

При цьому, строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя статті 295 КАС України).

Аналіз наведених норм свідчить про те, що за загальним правилом строк на апеляційне оскарження ухвали суду визначений законом (КАС України) - 15 днів. Натомість початок перебігу такого процесуального строку для учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки пов`язаний з настанням різних подій.

Зазначене зумовлюється тим, що за правилами КАС України право на вручення чи отримання копії будь-якого процесуального документа по справі, у тому числі рішення суду мають учасники справи.

При цьому, колегія суддів зазначає, що за правилами частини другої статті 49 КАС України якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Наслідки незалучення у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору врегульовані статтею 50 КАС України, відповідно до частини першої якої якщо в результаті ухвалення судового рішення сторона може набути право стосовно третьої особи або третя особа може пред`явити вимоги до сторони, така сторона зобов`язана сповістити цю особу про відкриття провадження у справі і подати до суду заяву про залучення її до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. До такої заяви повинні бути додані докази про направлення її копії особі, про залучення якої як третьої особи подана заява.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що початок перебігу строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції особою, яка не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки починається з наступного дня після того як їй стало відомо про ухвалене рішення, яке впливає на її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, а також про його зміст. При цьому, законодавець не пов`язує початок перебігу строку на апеляційне оскарження з днем, коли така особа повинна була дізнатись про ухвалення такого рішення.

Зазначені висновки узгоджується із судовою практикою Європейського суду з прав людини згідно із якою визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належним їй процесуальним правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У своєму рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 Європейський суд з прав людини зауважив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Таким чином, у особи, яка не була задіяна в ході судового розгляду не виник обов`язок з розумним інтервалом часу самій цікавитись судовими провадженням, у якому суд може вирішити питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, якщо в результаті ухвалення судового рішення сторона у ньому може набути право стосовно особи, яка не була залучена у справі.

Матеріали справи не містять відомостей стосовно участі ОСОБА_2 у справі та, відповідно, дати отримання ним оскаржуваної ухвали.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі (ОСОБА_2), суд апеляційної інстанції послався на те, що особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк. КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Водночас, суд апеляційної інстанції не надав оцінки тій обставині, що особа, яка звертається з апеляційною скаргою, не брав участі у справі. Суд також належним чином не перевірив обставини вручення заявнику копії оскаржуваного судового рішення.

З огляду на наведене без установлення дати, з якої ОСОБА_2 дізнався про постановлення Івано-Франківським окружним адміністративним судом постанови від 17 грудня 2019 року, висновки суду апеляційної інстанції про відсутність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження є передчасними та необґрунтованими.

Верховний Суд касаційну скаргу задовольнив частково. Ухвалу апеляційного адміністративного суду - скасував. Справу направив до апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

 

Адвокат Дмитрий Марцонь

Схожі публікації

відео / фото галерея