Про подання до суду заяв, підписаних за допомогою факсиміле

Дата публікації: пн, 09/20/2021 - 10:48

 

Приватне підприємство «Влахос» звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до відповідачів про солідарне стягнення матеріальної шкоди. Позовна заява була підписана адвокатом позивача на підставі довіреності.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.02.2021р., залишеною без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.04.2021р. у справі №916/3209/20, позовна заява ПП «Влахос» залишена без розгляду на підставі п.2 ч.1 ст.226 ГПК України з мотивів її підписання шляхом відтворення підпису адвоката за допомогою факсиміле, що не відповідає вимогам господарського процесуального законодавства стосовно скріплення власноручним підписом позивача (його представника) позовної заяви.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08.07.2021р. у справі №916/3209/20 касаційну скаргу позивача було залишено без задоволення, а вказані вище ухвалу та постанову судів першої та апеляційної інстанцій – без змін. Таке рішення Верховного Суду було обґрунтоване наступним:

Скріплення позовної заяви підписом позивача, його представника або іншої особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, має бути виконане власноручно у спосіб, визначений ч.8 ст.42, ч.2 ст.162 ГПК України.

У разі недотримання цих вимог процесуальний закон не передбачає можливості залишення позовної заяви без руху для підтвердження волевиявлення позивача, а залежно від стадії процесу встановлює безумовні наслідки, зокрема повернення позовної заяви і доданих до неї документів зі стадії відкриття провадження у справі (ч.4 ст.174 ГПК України) або залишення позову без розгляду після відкриття провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст.226 ГПК України.

Процесуальним законодавством за загальним правилом передбачено особисте звернення позивача до суду і власноручне підписання ним заяв по суті справи. З огляду на це подання процесуальних заяв із використанням факсимільного відтворення підпису позивача (його представника) – штампа із зображенням підпису, який може бути виготовлений і використаний будь-ким, не відповідає приписам ч.2 ст.4, ст.42, 46, ч.2 ст.162 ГПК України та не може бути доказом волевиявлення особи на підписання відповідного документа.

Тож Верховний Суд визнав правильним та обґрунтованим висновок судів попередніх інстанцій про те, що підписання позовної заяви ПП «Влахос» шляхом факсимільного відтворення підпису представника позивача не є власноручним підписом цієї особи в розумінні приписів ч.8 ст.42, ч.2 ст.162 ГПК України та не вважається підтвердженням волі позивача на настання відповідних правових наслідків за позовом саме на час ініціювання судового розгляду. Також Верховний Суд погодився з необхідністю залишення позову ПП «Влахос» без розгляду з підстав, передбачених п.2 ч.1 ст.226 ГПК України.

 

Адвокат Игорь Дудник

Схожі публікації

відео / фото