Про призначення прокурора у кримінальному провадженні

Дата публікації: ср, 10/13/2021 - 21:00

 

У постанові Об’єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 22.02.2021р. у справі №754/7061/15 було зроблено наступні висновки:

"Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі – «Реєстр», «ЄРДР») – згенерований програмними засобами ведення Реєстру документ, який засвідчує факт реєстрації в Реєстрі відомостей про кримінальне правопорушення, отриманих за визначеними у пункті 3 глави 4 параметрами, які є актуальними на момент його формування (п.2 глави 4 Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення).

Отже, витяг з ЄРДР не може замінити постанову керівника відповідного органу прокуратури про призначення (визначення) прокурора або групи прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, оскільки він не є кримінально-процесуальним рішенням, яке породжує зазначені правові наслідки в конкретному кримінальному провадженні.

За змістом статей 36, 37, 110 КПК України рішення про призначення (визначення) прокурора, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, та у разі необхідності групи прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, обов’язково повинно прийматись у формі постанови, яка має міститись у матеріалах досудового розслідування для підтвердження факту наявності повноважень. Така постанова має відповідати передбаченим КПК України вимогам до процесуального рішення в формі постанови, у том числі, бути підписаною службовою особою, яка її прийняла.

Конституцією України встановлені права, свободи та обов’язки людини і громадянина. Зокрема, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст.62 Конституції України).

У кримінально-процесуальній доктрині загальновизнаними є такі критерії допустимості доказів: належне джерело; належний суб’єкт; належна процесуальна форма; належна фіксація; належна процедура; належний вид способу формування доказової основи. В аспекті належного суб’єкта, у тому числі, слід розглядати і прокурора.

Недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини (ч.1 ст.87 КПК України).

У випадку здійснення прокурором, який не визначений керівником органу прокуратури як такий, що здійснюватиме процесуальне керівництво у конкретному кримінальному провадженні, дій, передбачених ст.36 КПК України, то вони здійснюються неналежним суб’єктом.

Виходячи з наведеного, відсутність постанови про призначення (визначення) прокурора, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, та у разі необхідності групи прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні в матеріалах досудового розслідування або її непідписання керівником відповідного органу прокуратури обумовлює недопустимість доказів, зібраних під час досудового розслідування, як таких, що зібрані під наглядом і процесуальним керівництвом прокурора (прокурорів), який не мав на те законних повноважень."

 

У постанові колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 03.03.2021р. у справі №522/11807/18 було зроблено наступні висновки:

"Таким чином, кримінальний процесуальний закон передбачає обов’язковість винесення керівником відповідного органу прокуратури постанови про призначення (визначення) прокурора, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, та у разі необхідності групи прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, її відповідність вимогам до процесуального рішення в формі постанови, у тому числі, щодо підписання службовою особою, яка її прийняла, та долучення постанови до матеріалів кримінального провадження для підтвердження факту наявності повноважень.

Відсутність зазначеної постанови в матеріалах кримінального провадження або її не підписання керівником відповідного органу прокуратури обумовлює недопустимість доказів, зібраних під час досудового розслідування, як таких, що зібрані під наглядом і процесуальним керівництвом прокурора (прокурорів), який не мав на те законних повноважень."

 

Адвокат Игорь Дудник

Схожі публікації

Участь прокурора у розгляді кримінальних проваджень у формі приватного обвинувачення обов’язкова - ВП ВС
Резонансне дтп у Харкові із шістьма загиблими: обвинувальний акт направлено до суду
С нового года начинает работу Офис Генерального прокурора
Надання повної інформації щодо висунутого особі обвинувачення у кримінальному провадженні
Наявність кримінального провадження в якому не винесено вирок не є підставою для визнання господарських операцій нереальними
ТОП-10 найбагатших прокурорів України. Перше місце посів А. Матіос
Пенсії працівників прокуратури підлягають перерахунку - рішення Конституційного суду України!
Збирання доказів стороною захисту після передачі обвинувального акту до суду
Нововведення кримінального процесуального законодавства
Президент України призначив Ірину Венедіктову генеральним прокурором.

відео / фото