Про умови зарахування зустрічних однорідних вимог

Дата публікації: пн, 11/29/2021 - 13:18

 

У серпні 2018р. особа звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати повністю припиненим її грошове зобов’язання перед відповідачем на суму 5 639 343,14грн., що визначено рішенням Печерського районного суду міста Києва від 21.11.2012р. у справі №2-1741/12, шляхом проведення часткового зарахування її зустрічних однорідних вимог на суму 11 156 862,02грн. до відповідача та зменшення її вимог на суму проведеного зарахування.

Свої позовні вимоги особа обґрунтовувала тим, що рішенням Печерського районного суду міста Києва від 21.11.2012р. з неї було стягнуто на користь відповідача за 1/2 частину спільного майна подружжя 5 639 343,14грн. На виконання зазначеного рішення суду було видано виконавчий лист, який пред’явлено до виконання і відкрито виконавче провадження.

Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 27.04.2016р. в іншій цивільній справі стягнуто з відповідача на користь позивача компенсацію за 1/2 частку в спільному майні подружжя у сумі 11 153 421,02грн. Судом було видано виконавчий лист та відкрито виконавче провадження.

01.03.2017р. позивач зробив заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог, згідно з якою борг позивача є погашеним повністю в рахунок часткового погашення зобов’язання боржника-відповідача перед позивачем. Позивач вважав, що він в належній формі вчинив односторонній правочин про зарахування однорідних зустрічних вимог та повністю виконав рішення Печерського районного суду міста Києва від 21.11.2012р.

Позивач вказував, що звертався до суду із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, проте ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 20.06.2017р., залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 20.09.2017р., у задоволенні заяви позивача було відмовлено. У вказаній ухвалі суд зазначив, що позивач не позбавлений права на звернення до суду із заявою про вирішення питання про припинення зобов’язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 29.11.2019р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 18.02.2020р., вказаний позов було залишено без задоволення. Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, уважав, що рішення суду є обов’язковим до виконання та зарахування зустрічних однорідних вимог здійснюється лише в межах виконавчого провадження відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», а не шляхом пред’явлення нового позову.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08.09.2021р. у справі №761/33621/18 касаційну скаргу позивача було частково задоволено, рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасовані, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції. Таке рішення Верховного Суду було обґрунтоване наступним:

Верховний Суд нагадав, що згідно зі статтею 601 ЦК України зобов’язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Суд касаційної інстанції роз’яснив, що потрібно розмежовувати зарахування та заяву про зарахування. Адже сама по собі наявність зустрічних однорідних вимог не призводить до їх зарахування і, відповідно, не припиняє зобов’язання. Необхідним і достатнім є наявність заяви про зарахування зустрічних вимог хоча б однієї із сторін.

Заява однієї із сторін про зарахування зустрічних вимог для досягнення бажаного правового ефекту не потребує відповіді з боку адресата, а потребує лише сприйняття заяви останнім. Наслідком подання заяви про зарахування зустрічних вимог, за наявності передбачених умов для зарахування, є остаточне і безповоротне припинення відповідних зобов’язань повністю або частково.

Вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають бути зустрічними (кредитор за одним зобов’язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов’язанням є кредитором за другим); однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду); строк виконання таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог можливе на будь-якій стадії розвитку відносин сторін, у тому числі й на стадії виконання судового рішення.

Верховний Суд вказав, що суди першої та апеляційної інстанцій наведеного не врахували, не звернули уваги на те, що позивач зробив заяву про зарахування зустрічних вимог, наслідком подання якої, за наявності передбачених умов для зарахування, є остаточне і безповоротне припинення відповідних зобов’язань повністю або частково, у тому числі й на стадії виконання судового рішення.

 

Адвокат Игорь Дудник

Схожі публікації

До уваги учасників судових справ: внесено зміни щодо продовження процесуальних строків
Навантаження судді не може слугувати достатнім обгрунтуванням призначення засідань зі значними інтервалами
ЄСПЛ висловився щодо розгляду справи в апеляції за відсутності обвинуваченого
Україні потрібно відмовитися від автоматизованої системи призначення розпорядника майна у справі про банкрутство - заява
Щодо повідомлення особи про місце і час розгляду справи про адмінправопорушення
Повідомлення учасників справи телефонограмою не відповідає встановленому порядку
Как узнать решение суда, дату слушания и другие данные дела онлайн - инструкция
Чи можна подавати апеляційну скаргу через суд першої інстанції - позиція ВП ВС
Адаптивний карантин не є перешкодою для прибуття у суд: рішення Верховного суду
Коли запис розмови на диктофон є допустимим доказом - позиція ВС

відео / фото