Процесуальна диверсія або неуважність з боку суду: наслідки

Дата публікації: пт, 12/18/2020 - 12:20
Евгений Морозов
Адвокат, магистр права

 

Суд відкрив спрощене провадження без участі сторін, а прийняв заочне рішення у зв’язку з неявкою відповідача – питання в який спосіб оскаржувати і хто винен?

14 грудня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 202/1650/19, провадження № 61-5559св20 (ЄДРСРУ № 93505524) досліджував питання щодо «процесуальної диверсії» або неуважності з боку суду.

Так, процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Загальні засади заочного провадження передбачені статтями 280-289 ЦПК України.

Виходячи зі змісту статті 224 ЦПК України 2004 року, визначено чотири умови, сукупність яких дає можливість суду ухвалити заочне рішення: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів (частина друга статті 280 ЦПК України).

Про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу. Розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з  особливостями, встановленими главою 11 «Заочний розгляд справи» (стаття 281 ЦПК України).

Ухвалою суду першої інстанції відкрито провадження у цій справі і ухвалено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Враховуючи положення статті 19, частини п`ятої статті 279, частини восьмої статті 279, статей 280, 281 ЦПК України та взявши до уваги неявку без поважних причин належним чином повідомлених про дату, час і місце судового засідання відповідачів (???), відсутність заперечень позивача проти ухвалення заочного рішення судом, суд ухвалив проводити розгляд справи у заочному порядку.

Структура і зміст заочного рішення визначаються загальними правилами, передбаченими статтею 265 ЦПК України. Воно, як і звичайне судове рішення, складається із вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин. Водночас особливості розгляду справи в порядку заочного провадження відображаються у змісті заочного рішення.

Відповідно до статті 282 ЦПК України за формою і змістом заочне рішення повинно відповідати вимогам, встановленим статтями 263 і 265 цього Кодексу, і крім цього, у ньому має бути зазначено строк і порядок подання заяви про його перегляд.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача (частина перша статті 284 ЦПК України).

Частинами третьою та четвертою статті 287 ЦПК України передбачено, що у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

У найменуванні рішення суду першої інстанції наявне найменування «заочне». У резолютивній частині цього рішення роз`яснено строк і порядок оскарження заочного рішення суду: «апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин».

Відповідно до частини п`ятої статті 124 Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України, і тому вважаються законними та обґрунтованими, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом.

ВАЖЛИВО: Учасники справи не вправі робити висновок про те, що ухвалене рішення суду не є заочним у зв`язку з недотриманням судом першої інстанції вимог статей 280-289 ЦПК України.

Рішення суду першої інстанції, визначене, як заочне, повинно оскаржуватися у тому порядку, який визначений цивільним процесуальним законодавством України.

Як встановлено судом апеляційної інстанції та не спростовується матеріалами справи, відповідач із заявою про перегляд заочного рішення Ленінського районного суду не звертався.

Враховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду вважає правильним висновок суду апеляційної інстанції про закриття апеляційного провадження та повернення апеляційної скарги на заочне рішення районного суду, як поданої передчасно.

ВИСНОВОК: Щоб не писав суд в ухвалі про відкриття провадження (в даному випадку «спрощене провадження без виклику сторін»), оскаржується прийняте судове рішення … і порядок оскарження заочного рішення (у зв’язку з неявкою відповідача) відрізняється від звичайного прийнятого в порядку спрощеного провадження, а отже Верховний суд каже, що потрібно бути вкрай уважним, адже якщо відкрито провадження без виклику сторін…то не відомо що буде у кінцевому результаті…і не важливо що суд «помилився», тому що винен… неуважний ВІДПОВІДАЧ!!!

 

P.s. Відповідачу ще повезло що відносно останнього не прийнято окремої ухвали «за неявку» або не застосовано «привід», отакої…

відео/фото галерея