Проведення НСРД без визначення конкретних осіб

Дата публікації: ср, 10/20/2021 - 11:18

 

Постанова Верховного Суду від 06 жовтня 2021 року у справі № 761/17641/13-к

 

Ключові тези:

Доручення прокурора безпосередньо уповноваженому органу, у складі якого заходиться відповідний оперативний підрозділ, на проведення НСРД без визначення конкретних осіб, які будуть проводити ці слідчі дії, узгоджується з положеннями закону і не є порушенням вимог КПК України.

 

Обставини справи:

Шевченківський районний суд міста Києва вироком від 20 травня 2016 року визнав невинуватою ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, та виправдав у зв`язку з не доведенням, що в діянні обвинуваченої є склад кримінального правопорушення.

Київський апеляційний суд ухвалою від 08 квітня 2021 року апеляційну скаргу прокурора залишив без задоволення, а вирок Шевченківського районного суду міста Києва від 20 травня 2016 року - без зміни.

Органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачувалась у тому, що, будучи службовою особою, одержала хабар у великому розмірі за виконання дій в інтересах того, хто дає хабар, з використанням свого службового становища, тобто вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України (в редакції Закону № 3207-VI від 07.04.2011).

Зокрема 15 липня 2010 року ОСОБА_1 було призначено на посаду комерційного директора Національної радіокомпанії України (надалі - НРКУ), і за своїми повноваженнями вона була службовою особою.

У грудні 2012 року директор ТОВ «Консалтингова компанія «Бізнес Інновейнш Груп» ОСОБА_2 звернувся до НРКУ з пропозицією щодо розміщення на радіоканалі УР-1 реклами продукту свого підприємства.

З метою обговорення умов укладання договору між НРКУ та ТОВ «Консалтингова компанія «Бізнес Інновейнш Груп» ОСОБА_1 у телефонній розмові запропонувала ОСОБА_2 зустрітися.

В подальшому під час зустрічі 18 січня 2013 року у приміщені кафе «Prego», що по бульвару Т. Шевченка, 4, у м. Києві, ОСОБА_1 після погодження умов укладання договору в усному порядку, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою протиправного особистого збагачення, за сприяння в укладенні договору на вигідних умовах запропонувала ОСОБА_2 передати частину коштів від оплати послуг за рекламу особисто їй, а іншу частину сплатити офіційно по договору на рахунок НРКУ.

ОСОБА_2, усвідомлюючи, що для укладання договору на вигідних умовах необхідно неофіційно передати частину грошових коштів ОСОБА_1 , погодився на її пропозицію. При цьому остання повідомила, що розрахунок вартості послуг буде відправлений ОСОБА_2 на електронну скриньку, адресу якої він записав у щоденнику ОСОБА_1.

23 січня 2013 року у службовому кабінеті ОСОБА_1 у приміщенні НРКУ остання, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою протиправного особистого збагачення висунула ОСОБА_2 вимогу про передачу їй особисто 60% від визначеної нею суми у додатку до договору №15/2013-Д від 22.01.2013 року, яка становить 214 424,00 грн., тобто 142 179,52 грн., а також повідомила, що грошові кошти у сумі 103 403, 52 грн. ОСОБА_2 повинен сплатити офіційно на рахунок НРКУ.

У подальшому 24 січня 2013 року, приблизно о 15.00 год., ОСОБА_1 зустрілася із ОСОБА_2 у кафе «Prego», що по бульвару Т. Шевченка, 4, у м. Києві, та передала останньому підписані нею від імені НРКУ два екземпляри договору №15/2013-Д від 22 січня 2013 року в інтересах ТОВ «Консалтингова компанія «Бізнес Інновейнш Груп» про надання послуг по виробництву і трансляції реклами.

Після ознайомлення з наданими документами та підписання їх від імені ТОВ «Консалтингова компанія «Бізнес Інновейнш Груп» ОСОБА_2 , знаходячись в приміщенні згаданого кафе, передав ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 142 180,00 грн. При цьому для отримання грошей ОСОБА_1 передала ОСОБА_2 через стіл, за яким вони сиділи, свою сумку, куди останній поклав пакет із грошовими коштами, після чого ОСОБА_1 була затримана працівниками правоохоронного органу.

 

Касація:

У своїй касаційній скарзі прокурор вважає безпідставними висновки судів про те, що доручення про проведення негласних слідчих дій надано оперативному підрозділу без визначення певних осіб, а також те, що воно надано не слідчим, а прокурором, оскільки, як вказує прокурор, конкретні виконавці проведення НСРД визначаються керівником органу, якому доручено проведення НСРД, і прокурор уповноважений доручати проведення НСРД одразу оперативному підрозділу, а не слідчому.

ККС зазначив таке.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 246 КПК України, виключно прокурор має право прийняти рішення про проведення такої негласної слідчої (розшукової) дії, як контроль за вчиненням злочину.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 36 КПК України прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам. Ці положення кореспондують із положеннями ч. 1 ст. 251 КПК України.

Пунктом 3.3 Розділу ІІІ (Організація проведення негласних слідчих (розшукових) дій) Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні, затвердженої спільним наказом Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Адміністрації державної прикордонної служби України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України 16 листопада 2012 року №114/1042/516/1199/936/1687/5 (далі - Інструкція), визначено, що слідчий, прокурор надсилає доручення керівнику органу, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення і у складі якого знаходиться орган розслідування та/або оперативні підрозділи, уповноважені на проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

Таким чином, колегія суддів Верховного Суду вважає, що доручення прокурора безпосередньо уповноваженому органу, у складі якого заходиться відповідний оперативний підрозділ, на проведення НСРД без визначення конкретних осіб, які будуть проводити ці слідчі дії, узгоджується з положеннями закону і не є порушенням вимог КПК України.

Проте колегія суддів Верховного Суду вбачає, що зазначені обставини у цьому конкретному провадженні не мають істотного впливу на правильність ухваленого рішення щодо визнання зазначених вище доказів недопустимими, оскільки підставою їх недопустимості було визнано насамперед здійснення окремих слідчих дій до внесення відомостей в ЄРДР з подальшим застосуванням, як зазначив суд апеляційної інстанції, доктрини «плодів отруєного дерева».

Тому висновок місцевого суду про не доведення стороною обвинувачення, що в діянні ОСОБА_1 є склад інкримінованого їй кримінального правопорушення, з яким погодився й апеляційний суд, колегією суддів касаційного суду також вбачається обґрунтованим.

Верховний Суд ухвалу апеляційного суду залишив без зміни, а касаційну скаргу прокурора – без задоволення.

 

Адвокат Дмитрий Марцонь
Теґи

Схожі публікації

Якщо прийшли з обшуком до журналіста. Що робити?
Коли обвинувачення, викладене в обвинувальному акті, не збігається з фактичними даними у повідомленні про підозру це істотне порушення вимог КПК
Рада прийняла в першому читанні законопроект про зміни до КПК: що змінюється?
Верховный суд разрешил осматривать телефоны и читать СМС без санкции суда
Рада схвалила зміни до КПК щодо розгляду кримінальних справ колегією суддів
Чи є правомірним використання результатів НСРД, виконаних за попередньою кваліфікацією злочину, після зміни кваліфікації?
Набрали чинності зміни до Кримінального процесуального кодексу України на час карантину - деталі
Загальний огляд КПК України 2021
Про підтвердження повноважень адвоката в кримінальному процесі
Верховна Рада підтримала в першому читанні законопроект про заочне засудження

відео / фото