Ринок землі: що змінилося перед фінальним розглядом законопроєкту?

Дата публікації: вт, 01/14/2020 - 11:39

З початком сесійного тижня депутати знову повернулися до питання відкриття ринку землі. На погоджувальній раді знову говорили про зняття мораторію, згодом ці дискусії продовжилися на засідання профільного комітету.

Сам документ між першим і другим читанням зазнав змін, до законопроєкту внесли понад 4 тисячі правок. Що змінилося, які прийняті пропозиції та як функціонуватиме ринок - розбиралася BBC News Україна.


Хто може купити землю

Згідно з оновленим текстом, купувати землю сільськогосподарського призначення зможуть:

  • громадяни України;
  • юридичні особи України, створені і зареєстровані за законодавством України, учасниками (акціонерами, членами) яких є лише громадяни України та/або держава, та/або територіальні громади;
  • територіальні громади;
  • держава.

Право власності на землю зможуть отримати банки, але лише як предмет застави. Впродовж двох років після надбання права власності банки мають продати такі земельні ділянки.

Автори таких змін до проєкту вважають, що це відкриє доступ до фінансових ресурсів малим та середнім виробникам, для яких земельні ділянки є чи не єдиним активом, під заставу якого вони можуть отримати позику.

Хто не зможе купити землю одразу

До проведення референдуму іноземцям, особам без громадянства та юридичним особам заборонено набувати частки у капіталі, акції, паї чи членство у юрособах, що володіють землею.

Так само до референдуму стати власником землі не зможуть і юридичні особи, які зареєстровані в Україні, але їхніми засновниками, власниками чи бенефіціарами не є громадянами України.

Проте вони зможуть купувати землю, якщо референдум це підтримає.

Поряд з цим іноземці та іноземні компанії як працювали, так і працюватимуть в українському аграрному секторі, запевняють у владній команді. "Мова іде лише про обмеження щодо купівлі землі", - заявив уповноважений президента з аграрних питань Роман Лещенко.

В уряді вважають, що відсутність іноземців на ринку землі "буде грати проти продавців", адже конкуренція буде меншою. З іншого боку, за словами міністра економіки Тимофія Милованова, така ситуація сприятиме тим, хто буде виходити на ринок, тобто покупцям землі.

Хто не зможе купити землю ніколи

Навіть якщо на референдумі українці дозволять іноземцям купувати землю, деякі операції із землею все одно будуть заборонені.

Зокрема, нерезиденти не зможуть купувати прикордонні ділянки землі, будь-які земельні ділянки не зможуть купувати терористи, громадяни держави-агресора, або ж ті, хто перебуває у санкційних списках.

Повний перелік тих, хто не може купувати землю, виглядає так:

  • юридичні особи, кінцевими бенефіціарами яких є не громадяни України, не зможуть придбати землю ближче 50 км від кордону,
  • юридичні особи, учасниками, акціонерами чи бенефіціарами яких є громадяни держави, визнаної Україною державою-агресором,
  • особами, які належать або належали до терористичних організацій;
  • юридичні особи, учасниками (акціонерами, членами) або кінцевими бенефіціарами яких є іноземні держави;
  • юридичні особи, бенефіціара у яких неможливо встановити,
  • юридичні особи, бенефіціарні власники (контролери) яких зареєстровані в офшорних зонах,
  • фізичні та юридичні особи, щодо яких застосовані санкції,
  • юридичні особи, що перебувають під контролем фізичних та юридичних осіб, зареєстровані у державах, включені Міжнародною групою з протидії відмиванню брудних грошей (FATF) до списку держав, що не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом.

Заборонено також продавати земельні ділянки, що розташовані на тимчасово окупованих територіях. Проте їх можна залишати у спадок.

Якщо особа набула право власності на землю, наприклад, успадкувала її, а за новим законом вона не мала на це право, вона має продати її впродовж року.

В "одні руки" - не більше 10 тисяч гектарів

Обмеження на придбання землі фізичною особою є досить простим.

"Загальна площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власності громадянина не може перевищувати десяти тисяч гектарів", - йдеться у законопроєкті.

А от щодо юридичних осіб - все трохи складніше, хоча так само ідеться про обмеження у 10 тис. га:

"Загальна площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власності юридичної особи (крім банків)не може перевищувати загальної площі земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які можуть перебувати у власності усіх її учасників (членів, акціонерів), але не більше десяти тисяч гектарів".

У проєкті, ухваленому в першому читанні, ліміт землі "в одні руки" був у 20 разів вищим і становив 200 тис. га.

земля

Втім, обмеження на концентрацію землі в територіальному розрізі не змінилися:

  • 35% - в межах однієї об'єднаної територіальної громади,
  • 8% - в межах однієї області або Автономної Республіки Крим,
  • 0,5% земель сільськогосподарського призначення України.

Якщо вимоги закону щодо концентрації земель будуть порушені, землю мають конфіскувати за рішенням суду.

Втім, як і раніше, оглядачі зазначають, що ці обмеження практично ніяк не впливають на ситуацію, яка склалася за час дії мораторію на продаж землі, коли великі агрохолдинги сконцентрували великі площі землі завдяки договорам довгострокової оренди.

Нині власники землі самі обробляють лише третину, а на решті працюють саме орендарі.

земля

Порядок купівлі-продажу

Законопроєкт передбачає, що до 1 січня 2030 року ціна продажу земельних ділянок, виділених в натурі, не може бути меншою за їхню нормативну оцінку. У такий спосіб автори правки хочуть запобігти спекулятивним операціям на зниження цін після запуску земельного ринку.

При цьому розрахунки під час купівлі-продажу землі мають відбуватися виключно у безготівковій формі, а покупець має надати документи, що підтверджують джерела походження коштів на придбання землі.

У змінах до проєкту закону окремо наголошується, що "купівля-продаж земельної ділянки здійснюється з дотриманням переважного права на її придбання". При цьому це "переважне право" можуть передати іншій особі. А "переважне право" мають орендарі землі.

Відтак, припускають оглядачі, реальним продавцем землі може бути не її власник, а орендар.

2 місяці чи 3 години?

Між першим і другим читанням до законопроєкту було внесено 4018 правок. Кілька спроб розглянути їх на комітеті супроводжувалися скандалами і блокуванням. Опозиція звинувачувала монобільшість у тому, що розгляд поправок був суто формальним.

Зрештою, наприкінці 2019 року лідери парламентських фракцій підписали меморандум про те, як розглядати земельний законопроєкт далі. Після того, як текст проєкту до другого читання було оприлюднено на сайті парламенту, а депутати повернулися до роботи, лідер "Батьківщини" Юлія Тимошенко заявила, що меморандум порушили, а текст законопроєкту сфальсифікували.

У свою чергу голова профільного аграрного комітету Ради, член "Слуги народу" Микола Сольський заявив, що 80% поданих до другого читання понад 4 тисяч правок дублювали одна одну, а реальних змістовних правок було лише 11.

У висновках комітету міститься пропозиція, щоб при розгляді проєкту закону спочатку розглянути "основні й вирішальні" правки, а ті, що були відхилені комітетом, виокремити у блоки, вважати відхиленими і не ставити на голосування.

Як пояснив радник прем'єра з економічних питань Олексій Мушак, різниця полягає у тому, як довго розглядатимуть законопроєкт:

"Є два варіанти розгляду в ВР. Або по повній процедурі, що займе приблизно 2 місяці, а одну й ту саму правку в різних варіаціях будуть розглядати більше 2000 раз, - написав він у Facebook. - Або згідно рекомендаціями комітету, який пропонує розглянути документ з використанням 119 та 45 статті Регламенту ВР. Сам розгляд займе до 3 годин".

Голова Верховної Ради Дмитро Разумков повідомив, що наразі розгляд проєкту закону про ринок землі не запланований на цей сесійний тиждень. Але, за словами спікера, "ми йдемо до того, щоб розглядати всі закони, які є у порядку денному сесії".

Тимофій Милованов висловив сподівання, що депутати вже цього тижня розглянуть оновлений проєкт закону. Тож не виключено, що ближчими днями парламент таки знову повернеться до скандального питання.

Анастасія Зануда, ВВС News Україна

Схожі публікації

Галерея (відео/фото)