Розподіл ДФС: чого чекати?

Дата публікації: вт, 02/05/2019 - 14:50

Дискусії щодо реформування Державної фіскальної служби на два окремі відомства сьогодні не вщухають.

Дехто цинічно, ба навіть, із сарказмом, коментує це питання, інші - сподіваються на докорінну реформу служби, ще хтось - розводить руками, мовляв, питання політичне, та зміняться хіба, що "вивіски".

Попри те, Taxlink вже має проект Розпорядження КМУ «Про схвалення концептуальних напрямів реформування системи органів, що реалізують державну податкову та митну політику». Так, у відповідності з документом, реформування системи органів, що реалізують державну податкову та митну політику, передбачається здійснювати через оптимізацію організаційної та функціональної структури; удосконалення процедури адміністративного оскарження; управління інформаційними системами та технологіями; розвиток персоналу (забезпечення доброчесності та антикорупційні заходи); прозорість та контрольованість реформи.

З якої причини до сьогодні ці заходи не застосовувалися, в документі не йдеться, але TaxLink виділив основні аспекти, на яких базується перерозподіл.

Передусім, розглянемо напрями реформування в частині реалізації державної податкової політики. Їх не багато, але пункти суттєві. Чи не основний акцент тут на стимулюванні добровільної сплати податків та розвитку податкових сервісів. Щодо напрямку добровільної сплати податків, в документі цей пункт визначено, як "стимулювання добровільного дотримання податкової дисципліни з урахуванням специфіки груп та категорій платників податків". Яке саме "стимулювання" буде застосовано на практиці - достеменно не відомо. 

Серед іншого,  планується також розширити сервіси, що надаються податковими органами в режимі реального часу та впровадити програмні продукти (мобільні додатки) для спрощення доступу платників до таких онлайн-сервісів. Нарешті урядовці звернули увагу і на підвищення якості індивідуальних податкових консультацій, зокрема шляхом удосконалення контролю всіх виданих ІПК на рівні апарату ДПС.  Крім того, запроваджується система постійного збору відгуків та пропозицій платників щодо роботи онлайн-сервісів, контакт-центру, системи оцінки задоволеності платників якістю послуг ЦОП. Також будуть проводитися інформаційні кампанії та роз'яснювальна робота, з метою стимулювання платників податків до переходу на нову модель сервісного обслуговування (онлайн-сервіси та послуги контакт-центру).

У частині управління ризиками, податкового контролю та аудиту планується запровадження методики оцінки податкових розривів (tax gaps) щодо вимірювання розривів між сумами фактично сплачених податків та оцінкою потенційних надходжень згідно з податковим законодавством. Крім того, відбудеться перегляд критеріїв ризику та внесення змін до порядку відбору платників до плану-графіка податкових перевірок, із урахуванням галузевої та регіональної специфіки, результатів попередніх аудитів , судової практики та даних від держорганів. А також використання системи аналізу ризиків для проведення доперевірочного аналізу всіх видів перевірок.

У відповідності з документом, також вводиться поступове запровадження електронної документальної перевірки (електронного аудиту) спочатку великих платників податків, а в подальшому і всіх категорій платників. Значна увага в проекті також приділена удосконаленню роботи, спрямованої на погашення податкового боргу. Можновладці планують розроблення моделі роботи, спрямованої на погашення податкового боргу, з урахуванням вартості її проведення та ймовірності стягнення боргу. На їх думку, це дасть змогу зосередитися на платниках податків, які мають великі суми податкового боргу, з метою підвищення ефективності його стягнення. Для цього планується розроблення контактної стратегії для кожного сегмента платників податків, які мають податковий борг (канали, частота контактування тощо).

У частині протидії розмиванню податкової бази та посилення функції аналізу ТЦУ передбачається, зокрема:

  • підписання міжнародної угоди МСAА CRS та MCAA  CbC, багатосторонніх угод про співпрацю компетентних органів з питань автоматичного обміну інформацією, а також виконання усіх зобовязань щодо налагодження та виконання автоматичного обміну фінансовою інформацією;
  • збільшення кількості працівників, що виконують функції контролю за трансфертним ціноутворенням, та інституційне посилення та виокремлення відповідних підрозділів.

Щодо напрямів реформування в частині реалізації державної митної політики, планується:

  • впровадження інституту авторизованого економічного оператора (АЕО) як елемента заохочення до добровільної та доброчесної сплати податків із збалансованою, прозорою та зрозумілою системою оцінки претендентів;
  • приєднання України до спільної транзитної процедури ЄС/ЄАВТ та створення транзитної митної системи, яка підтримує ефективний митний контроль, використовує сучасні митні технології щодо контролю за доставкою товарів;
  • запровадження методики вимірювання середнього часу випуску товарів на основі кращих практик тощо.

У частині сприяння ефективному справлянню митних платежів, серед іншого, передбачається моніторинг результативності та ефективності контролю митної вартості, класифікації товарів, визначення країни походження, правомірності використання пільг та преференцій із сплати митних платежів. Також буде модернізовано систему контролю за визначенням митної вартості та організацію центру цінової інформації з метою створення інтегрованої довідкової цінової бази даних.

Проектом передбачається:

  • визначення процедури надання митницею на запит підприємства обов'язкової тарифної інформації з урахуванням міжнародної практики (ВТІ);
  • запровадження постмитного контролю та підвищення ефективності здійснення митного аудиту, яке оцінюватиметься на підставі фактично сплачених податків до держбюджету, результатів розгляду судових справ та їх подальших перспектив;
  • функціонування автоматизованої системи митного оформлення та обмін електронними документами за міжнародними моделями даних (EU Customs Data Model);
  • забезпечення технічного та криптографічного захисту інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах, баз даних та інших інформаційних ресурсів, проведення моніторингу щодо протидії кіберзагрозам через центри реагування на кіберінциденти.

Розвиток інфраструктури, електронних технологій та сервісів для міжнародної торгівлі передбачає:

  • розвиток єдиної автоматизованої  інформаційної системи, розгортання нової комп’ютеризованої транзитної системи (NCTS);
  • удосконалення автоматизованої системи митного оформлння товарів, зокрема, впровадження модулів прийняття автоматизованих рішень про виконання митних формальностей.

Серед іншого, документом також передбачено впровадження декларативного принципу щодо дотримання заходів нетарифного регулювання.

У частині розвитку персоналу планується:

  • розроблення та запровадження комплексної системи заходів мотивації та заохочення до доброчесного та ініціативного виконання обовязків;
  • забезпечення комплексного оцінювання використання робочого часу, результатів службової діяльності та виконання ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності держслужбовців ДПС та ДМС, які займають посади держслужби «Б» і «В»;
  • проведення внутрішньої оцінки рівня задоволеності персоналу умовами праці тощо.

Як повідомляв TaxLink, 31 січня відбулося перше засідання міжвідомчої робочої групи з питань реформування системи органів, що реалізують державну податкову та митну політику, до складу якої увійшов експерт TaxLink, професор кафедри фінансового права юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор юридичних наук, президент Асоціації податкових радників Данило Гетманцев. Робоча група здійснюватиме аналіз пропозицій щодо реформування державної податкової та митної служб та подаватиме на розгляд Кабінету Міністрів розроблені рекомендації. Це сприятиме впровадженню міжнародного досвіду у сфері побудови ефективної організаційної та функціональної структури органів державної влади, які реалізують податкову та митну політику.

Нагадаємо, 18 грудня 2018 року Кабінет Міністрів схвалив постанову про реорганізацію Державної фіскальної служби шляхом поділу на Державну податкову і Державну митну служби як окремих центральних органів виконавчої влади. Кабінет Міністрів спрямовуватиме та координуватиме діяльність цих служб через Міністра фінансів
 

taxlink

Схожі публікації

Земельний податок для фізичних осіб: порядок нарахування та сплати
Фізична особа – підприємець не може використовувати поточний рахунок, відкритий на фізичну особу для проведення підприємницької діяльності
Податкова перевірка за ініціативою платника податків: доцільність проведення
ДФС запускає спецоперацію з виявлення злочинних схем на митниці
ДФС включила до плану-графіку перевірок на 2019 рік 5 тис. суб’єктів господарювання
Про реєстрацію платників акцизного податку та акцизних складів
Податкова перевірка без ознайомлення з наказом про її проведення
УВАГА! Платникам ПДВ необхідно здійснити річний перерахунок за 2018 рік
ВНИМАНИЕ! Налоговые нововведения для наследников в 2018 году
Актуальні питання сплати акцизного податку, ліцензування та реалізації алкогольних та тютюнових виробів - "гаряча лінія" ДФС

Галерея (відео/фото)