Розпорядчі документи органів державного нагляду (контролю): види, зміст, особливості

Дата публікації: вт, 09/15/2020 - 21:59

 

Розпочинаючи власну справу, підприємці-початківці навряд чи замислюються над окремими моментами діяльності органів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, особливо такими як підготовка даними органами розпорядчих документів. Між тим, знання таких специфічних питань стане у нагоді субєктам господарювання при здійсненні щодо них планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) та для запобігання зловживанням з боку контрольно-наглядових органів.

Питання здійснення в нашій країні заходів державного нагляду (контролю) регулюються нормативно-правовим актом – Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 5 квітня 2007 року. Відповідно, перелік розпорядчих документів, що видаються органами державного нагляду (контролю), окреслений у ст. 7 цього Закону. До такого переліку входять: наказ (можливі варіанти також – рішення, розпорядження) про проведення перевірки; посвідчення (направлення) на проведення заходу нагляду (контролю); акт за результатами здійснення заходу; припис щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства; розпорядження щодо усунення виявлених порушень.

Наказ (рішення, розпорядження) видається органом державного нагляду (контролю) перед здійсненням заходу. Цей документ обовязково повинен містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки (наприклад, дотримання будівельного законодавства у разі перевірок органами державного архітектурно-будівельного контролю).

Посвідчення (направлення) оформляється відповідно до наказу (рішення, розпорядження) та повинне бути підписане керівником органу державного нагляду (контролю) або його заступником із зазначенням ПІБ та засвідчене печаткою цього органу. Відповідно до законодавства посвідчення (направлення) повинне містити: найменування органу нагляду (контролю); найменування та місцезнаходження суб’єкта господарювання, щодо діяльності якого здійснюється захід; номер і дату наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб – учасників заходу, його часові рамки, тип (плановий або позаплановий), форму (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування), підстави та предмет; інформацію про здійснення попереднього заходу нагляду (контролю). Чинність посвідчення (направлення) встановлюється лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу. Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб’єкта господарювання посвідчення (направлення) та свої службові посвідчення, і надати суб'єкту господарювання копію такого посвідчення (направлення). У противному випадку керівник субєкта господарювання має право не допустити їх до здійснення заходу.

Акт складається по завершенню заходу нагляду (контролю) та містить його результати. У акті обов’язково вказуються: дата його складення; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу; предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю) та посада і ПІБ посадової особи, яка здійснила захід; найменування суб’єкта господарювання, щодо діяльності якого здійснювався захід. Також в акті зазначається стан дотримання вимог законодавства суб'єктом господарювання, у випадку виявлення їх невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. Акт складається у двох примірниках, які в останній день перевірки підписуються посадовими особами, які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою.

У випадку незгоди суб'єкта господарювання з результатами перевірки, викладеними у акті, він має право внести до акта свої зауваження. При відмові суб'єкта господарювання підписати акт відповідний запис про цей факт вноситься до акта посадовою особою органу державного нагляду (контролю). Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб’єкта господарювання в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

При виявленні в результаті перевірки порушень вимог законодавства субєктом господарювання та при наявності підстав для зупинення його основної діяльності, орган державного нагляду (контролю) звертається з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування органом державного нагляду (контролю) протягом п’яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу складається припис або розпорядження щодо усунення виявлених порушень.

Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання, видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку. Розпорядження видається та підписується керівником органу державного нагляду (контролю) або його заступником та може передбачати застосування до суб'єкта господарювання санкцій, передбачених законом. У приписі або розпорядженні обов’язково повинні бути зазначені: дата складення; тип та форма заходу; термін усунення виявлених порушень; посилання на відповідний акт з переліком таких порушень; найменування органу державного нагляду (контролю), посада, ПІБ посадової особи, яка здійснила захід; найменування та місцезнаходження суб'єкта господарювання, щодо діяльності якого здійснювався захід, ПІБ його керівника чи уповноваженої ним особи; ПІБ інших осіб, які взяли участь у здійсненні заходу.

Розпорядчий документ щодо усунення порушень складається у двох примірниках, один з яких не пізніше п'яти робочих днів з дня складення акта перевірки надається суб'єкту господарювання чи уповноваженій ним особі для виконання, а другий примірник залишається в органі державного нагляду (контролю). Суб'єктам господарювання слід памятати, що в разі їх відмови від отримання розпорядчого документа щодо усунення порушень він буде направлений рекомендованим листом або за допомогою електронного кабінету або іншої інформаційної системи, з проставленням на копії розпорядчого документа, який залишається в органі державного нагляду (контролю), відповідного вихідного номера і дати направлення. Розпорядчі документи щодо усунення порушень можуть бути оскаржені субєктом господарювання до відповідного центрального органу виконавчої влади, що здійснював перевірку, або у судовому порядку. Санкції до субєкта господарювання не можуть застосовуватися при сумлінному виконанні ним вимог виданого припису або розпорядження.

Враховуючи вищевикладене, рекомендуємо суб’єктам господарювання, особливо тим, які відносно недавно розпочали свою господарську діяльність, уважно ставитися до змісту розпорядчих документів вітчизняних контрольно-наглядових органів, перевіряти дотримання вимог законодавства при їх складенні задля уникнення непорозумінь і конфліктів у відносинах з цими органами та недопущення можливих зловживань з боку останніх.

 

Андрій Подвербний, магістр права

Схожі публікації

відео / фото