Розстрочення виконання судового рішення не звільняє платника податків від нарахування пені

Дата публікації: нд, 04/11/2021 - 23:28

 

До такого висновку дійшов Верховний суд у своїй постанові від 5.03.2021 року (справа №805/1079/17-а.

На обґрунтування підстав позову (підстав для скасування вимоги) позивач наводить такі доводи:

  • відповідач неправомірно зараховував платежі, сплачені в рахунок податкового боргу, стягнутого та розстроченого сплатою за рішенням суду, в рахунок податкового боргу в календарній черговості виникнення;
  • відповідач неправомірно нараховував пеню на платежі, які були сплачені в рахунок стягнутого та розстроченого сплатою за рішенням суду податкового боргу.

На платника податків покладено обов`язок здійснити у встановлені податковим законодавством строки сплату узгодженого грошового зобов`язання, інакше - таке зобов`язання визнається сумою податкового боргу з нарахуванням на цю суму пені.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.

Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.

Ці норми дають підстави для висновку, що у разі якщо у платника податків є податковий борг незалежно від визначеного платником податків призначення платежу при сплаті сум податкових зобов`язань (як при своєчасній, так і при несвоєчасній сплаті) контролюючий орган зобов`язаний зарахувати платежі в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення в порядку, відповідно до якого в першу чергу погашається податкове зобов`язання, а далі штрафи і пеня).

Законом не встановлено виключень для платежів, які платник податків сплачує на погашення податкового боргу, який стягнуто з нього згідно з рішенням суду. Стягнення з платника податків податкового боргу судом є підтвердженням обов`язку платника податків сплатити податковий борг із забезпеченням виконання цього обов`язку у примусовому порядку.

Відтак, зарахування сплачених ПАТ «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» сум податкового боргу, стягнутого згідно з постановою Донецького окружного адміністративного суду від 08.08.2016 у справі № 805/1605/16- (з таким призначенням платежів у платіжних дорученнях) в рахунок погашення податкового боргу в порядку черговості виникнення було вчинено правомірно.

Та обставина, що позивач сплачував платежі, які були зараховані в рахунок податкового боргу в порядку черговості виникнення, у відповідності із встановленим судом графіком, не створює підстави для іншого застосування норми пункту 87.9 статті 87 ПК, оскільки розстрочення судом сплати позивачем податкового боргу стосувалося порядку виконання судового рішення та не змінило сутності обов`язку позивача сплатити податковий борг.

Сплачувані позивачем суми на погашення стягнутого згідно із судовим рішенням податкового боргу не мали якогось відмінного правового режиму чи-то іншого призначення, ніж погашення податкового боргу.

У відповідності з пунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається:

  1. при самостійному нарахуванні суми грошового зобов`язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного цим Кодексом;
  2. при нарахуванні суми грошового зобов`язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.

Нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов`язань.

Ухвала суду про розстрочення сплати податкового боргу є процесуальним рішенням, яке у відповідності зі статтею 378 Кодексу адміністративного судочинства України визначає порядок виконання судового рішення про стягнення податкового боргу та не звільняє платника податків від фінансової відповідальності у вигляді пені, передбаченої підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК.

 

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що розстрочення виконання судового рішення не звільняє платника податків від відповідальності, передбаченої статтею 129 ПК. Такий висновок відповідає правильному застосуванню норм статті 129 ПК та норми частини п`ятої статті 242 КАС, згідно з якою при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про неправомірне нарахування контролюючим органом 54 б855,87грн пені в інтегрованій картці ПАТ «Донецькоблгаз» за несвоєчасну сплату грошових зобов`язань, застосувавши норму статті 10 Закону № 1669-VII. При цьому апеляційний суд вказав, що позивач здійснює діяльність на території проведення антитерористичної операції, а тому звільнений від відповідальності за податкове правопорушення у зв`язку з настанням обставин непереборної сили, що підтверджується сертифікатом ТПП від 30.07.2014 №2059/05-4. Цим сертифікатом засвідчено настання обставин непереборної сили (проведення антитерористичної операції) для ПАТ «Донецькоблгаз» з 1 липня 2014 року при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області щодо виконання законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов`язкових платежів. В сертифікаті зазначено, що на момент його видачі обставини непереборної сили тривають та дату закінчення їх терміну встановити неможливо, а також зроблено посилання на пункти 102.6, 102.7 статті 102 ПК.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 № 405/2014 введено в дію зазначене рішення Ради національної безпеки і оборони України та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

Закон № 1669-VII визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 1669-VII період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до якого включено місто Донецьк (місцезнаходження ПАТ «Донецькоблгаз» до 15.08.2015) та місто Краматорськ Донецької області (місцезнаходження ПАТ «Донецькоблгаз» з 15.08.2015).

Відповідно до статті 10 Закону № 1669-VII протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов`язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) визначений Регламентом засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженим рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 15.07.2014 № 40(3) (в редакції, затвердженій рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 18.12.2014 №44(5)

Так, пунктом 6.1 розділу 6 Регламенту передбачено, що підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), перелічених у статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», а також визначених сторонами за договором, контрактом, угодою, типовим договором, законодавчими, відомчими та/чи іншими нормативними актами, які вплинули на зобов`язання таким чином, що унеможливили його виконання у термін, передбачений відповідно договором, контрактом, угодою, типовим договором, законодавчими та/чи іншими нормативними актами.

За змістом пункту 6.2 розділу 6 Регламенту форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин. До кожної окремої заяви додається окремий комплект документів.

Якщо сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) виданий щодо обставин, які на момент його видачі тривають та період дії яких встановити неможливо, заявник, після закінчення дії таких обставин, має право звернутися до Торгово-промислової палати України/регіональної торгово-промислової палати для засвідчення форс-мажорних обставин за подальший період з дня, наступного за датою видачі сертифікату до дня їх закінчення. Засвідчення форс-мажорних обставин у такому випадку проводиться на загальних засадах відповідно до цього Регламенту.

Системний аналіз вищенаведених положень дає підстави для висновку про те, що засвідченню підлягають форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) по кожному окремому податковому та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання якого настало згідно нормативно-правових актів, проте, таке виконання стало неможливим через наявність зазначених обставин.

Сертифікат не може засвідчувати форс-мажорні обставини на майбутнє. У разі якщо сертифікат про форс-мажорні обставини виданий щодо обставин, які на момент його видачі тривають та період дії яких встановити неможливо, заявник, після закінчення дії таких обставин, має право звернутися до Торгово-промислової палати України для засвідчення форс-мажорних обставин за подальший період саме з дня, наступного за датою видачі сертифікату до дня їх закінчення.

Таким чином, сертифікат (висновок) Торгово-промислової палати від 30.07.2014 №2059/05-4 не є допустимим доказом, який посвідчує дію обставин непереборної сили в період з 01.12.2015 по 30.03.2017 (за час прострочення сплати грошових зобов`язань з податку на додану вартість та зі збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ впродовж цього періоду була нарахована пеня в інтегрованій картці ПАТ «Донецькоблгаз» в сумах 407898,91 грн та 42296,74грн відповідно (а.с. 73, т.1-й)), оскільки ним засвідчено обставини непереборної сили для позивача у період з 01.07.2014 до моменту його видачі - 30.07.2014. У цей час місцезнаходженням позивача було місто Донецьк, вулиця Рози Люксембург, 23А. З 08.06.2015 місцезнаходженням позивача є місто Краматорськ, вулиця Південна, 1.

Зазначення у сертифікаті, що на момент його видачі обставини непереборної сили тривають, і дату, коло їх дія припиниться, встановити неможливо, не дає підстав стверджувати, що сертифікат засвідчує відповідні обставини безстроково.

Довід позивача, що зазначений сертифікат є доказом дії щодо нього обставин непереборної сили впродовж всього часу проведення антитерористичної операції, спростовується його ж поведінкою щодо звернення до Донецької торгово-промислової палати і отримання сертифікатів від 27.07.2015 № 4806 та № 4807 про форс мажорні обставини (обставини непереборної сили), якими засвідчено дію таких обставин щодо ПАТ «Донецькоблгаз» з 01.07.2014 по 08.06.2015, а також те, що такі обставини унеможливили виконання підприємством обов`язку зі сплати податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ до 30.04.2015 та обов`язку подати податкові декларації з податку на додану вартість та зі збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ до 20.04.2015 (а.с. 41, 42 т. 1-й).

Відповідно до частини другої статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Щодо обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) таким засобом доказування є сертифікат торгово-промислової палати, який виданий відповідно до статті 14-1 Закону №671/97-ВР.

Суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми статті 10 Закону № 1669-VII, статті 14-1 Закону №671/97-ВР, порушив норми частини другої статті 74 КАС , внаслідок чого неправильно встановив обставини у справі, зробив помилковий висновок, що пеня нарахована позивачу неправомірно, та безпідставно скасував постанову суду першої інстанції.

Щодо вирішення справи в частині позовних вимог про визнання протиправними дій ГУ ДФС з нарахування пені в інтегрованій картці, зобов`язання здійснити коригування нарахованої пені шляхом її виключення (зменшення) в інтегрованій картці ПАТ «Донецькоблгаз», суд касаційної інстанції зазначає таке.

Натомість, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що внесення до інтегрованої картки відомостей про нараховану суму пені не створює правових наслідків для платника податків. Така помилка апеляційного суду у застосуванні норм пункту 2 розділу І Порядку, враховуючи, що підстав, встановлених статтею 317 КАС для скасування постанови першої інстанції не було, не може вплинути на результат вирішення справи, який визначений в постанові суду першої інстанції.

Доводи ПАТ «Донецькоблгаз» в касаційній скарзі про неправильне вирішення судом спору в частині позовних вимог про скасування вимоги від 06.01.2017 №1-50 на суму податкового боргу 132218,52грн стосуються неправильного, за твердженням позивача, застосування судом норм статті 129 ПК. Ці доводи спростовуються наведеними вище висновками колегії суддів щодо застосування норм пункту 87.9 статті 87 та статті 129 ПК. Довід позивача в касаційній скарзі, що суд порушив норми пункту 131.2 статті 132 ПК, оскільки не взяв до уваги його довід, що контролюючий орган не приймав податкового повідомлення-рішення, в якому б була визначена сума пені, відображена в інтегрованій картці ПАТ «Донецькоблгаз», не відповідає нормам пункту 58.1 статті 58 ПК, якими встановлені підстави для надсилання (вручення) контролюючим органом платнику податків податкового повідомлення-рішення.

Більш детально за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/95365849

 

Адвокатське бюро "Олега Пилипченка"

Схожі публікації

відео / фото галерея