Що робити, якщо квартиру затопили сусіди зверху?

Дата публікації: ср, 12/02/2020 - 14:06

Питання:

Повернувся з відпустки, а квартира була затоплена, вода текла з потолка. Звернувся до сусідки зверху (бабця понад 80р) - не впустила, відповіла що то не її вина - технічна несправність. Жодних пояснень не надала.

Було складено акт затоплення, нічого більше не робив. Згодом знову потекла вода з потолка, сусідка вдома але не відчиняє (чую що витирає підлогу). Дзвонив в ЖЕК - відповідь - "приватна власність, зайти не можемо".

Що робити? Скільки буде коштувати звернення до суду?


Відповідь:

Відповідно до п. 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, що затверджені Наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року № 76 "Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій" у разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт, форма якого передбачена додатком № 4.

Вказаний акт складається комісією балансоутримувача багатоквартирного будинку, в якому знаходиться квартира, яку було залито.

Ст. 24 Житлового кодексу України передбачає, що експлуатацією державного і громадського житлового фонду, в якому проживають більшість громадян нашої країни, що займаються житлово-експлуатаційні організації. Також це може бути голова ОСББ/компанії-управителя і запросити фахівця для складання акта. Звернення-заявку варто подати письмово і зберігати другий примірник із відміткою про отримання.

Згідно Додатку № 4 та роз`яснення Міністерства з питань житлово-комунального господарства України щодо ремонту квартири після залиття (лист від 29.12.2009 р. N 12/20-11-1975) в акті повинні бути відображені:

  • дата складання акту (число, місяць, рік);
  • прізвища, ініціали та займані посади членів комісії;
  • прізвище, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди;
  • адреса квартири, поверх, форма власності;
  • прізвище, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, з вини якого сталося залиття;
  • адреса квартири, поверх, форма власності;
  • характер залиття та його причини;
  • завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість);
  • висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.

Крім складання акту, доцільним буде детальне фотографування пошкоджень, завданих вашому майну залиттям квартири.

Також потрібно провести незалежну експертизу при затопленні квартири, для її проведення потрібен акт про залиття, складений ЖЕКом або іншою експлуатуючою організацією, на балансі обслуговування якої перебуває будинок, технічний паспорт на об`єкт нерухомості, правовстановлюючі документи.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: витрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодження речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) (п.1 ч.2, ч.1 ст. 22 ЦК України).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (ч.3 ст.22 ЦК України).

Також в позові можна вимагати відшкодування моральної шкоди,  моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Щодо позову. Позов подається до суду про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, завданих залиттям квартири. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2020 р. -  2102 грн..

Судовий  збір становить - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу. Тобто, судовий збір рахується від суми понесених Вами збитків, наприклад, підтверджена сума збитків становить 10000 грн. тоді судовий збір буде 840.80 грн. Це Вам для прикладу.

За вимогу немайнового характеру (моральної шкоди) судовий збір становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб – 840.80 грн. Усього 1681.60 грн.

Щодо строків розгляду. Зважаючи на високу завантаженість судів розгляд справи в судах першої інстанції може тривати і півроку, а можуть розглянути і за декілька місяців, тут неможливо чітко визначити.

Щодо правової допомоги то розцінки адвокатів різняться, в середньому складання  позовної заяви від 800 грн. і вище.

 

Адвокат Наталия Лихунжан
B2BConsult всеукраїнський онлайн сервіс консультацій із законодавства

Схожі публікації

відео / фото