Щодо обов’язку повнолітніх дітей утримувати своїх непрацездатних батьків

Дата публікації: нд, 06/14/2020 - 09:43

 

Обов’язок повнолітніх дітей піклуватися про своїх непрацездатних батьків закріплений в статті 51 Конституції України. 
Дана конституційна норма знайшла своє відображення і в Сімейному кодексі України (статті 202-206).

Відповідно до статті 202 Сімейного кодексу України повнолітні дочка, син зобов’язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.

Якщо мати, батько були ПОЗБАВЛЕНІ батьківських прав і ці права не були поновлені, обов'язок утримувати матір, батька у дочки, сина, щодо яких вони були позбавлені батьківських прав, не виникає.

Таким чином, слід звернути увагу на те, що:

  • обов’язок виплачувати аліменти батькам може бути покладено лише на повнолітніх дітей;
  • потреба матеріальної допомоги полягає в тому, що батьки не мають можливості забезпечити своє гідне існування у зв’язку із відсутністю пенсій чи їх низького розміру, а також у зв’язку із відсутністю у них інших джерел існування;
  • непрацездатними визнаються особи, які досягли пенсійного віку та інваліди I, II та III груп.

Позов про стягнення аліментів може бути пред’явлений:

  • до одного з дітей;
  • до кількох з дітей;
  • до всіх дітей разом.

У випадку пред’явлення позову до одного з дітей, суд за власною ініціативою має право притягнути до участі у справі інших дітей, незалежно від того пред’явлено до них позов чи ні.

Дочка, син можуть бути звільнені судом від обов’язку утримувати матір, батька:

  • якщо буде встановлено, що мати, батько ухилялися від виконання своїх батьківських обов'язків;
  • якщо буде встановлено, що мати, батько не сплачували аліменти на утримання дитини, що призвело до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, і така заборгованість є непогашеною на момент прийняття судом рішення про визначення розміру аліментів на батьків.

У виняткових випадках суд може присудити з дочки, сина аліменти на строк не більш як три роки.
Несплата аліментів на утримання дитини, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, підтверджується довідкою, виданою органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем у порядку, встановленому законом.

ВИЗНАЧЕННЯ РОЗМІРУ АЛІМЕНТІВ НА УТРИМАННЯ БАТЬКІВ:

Суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін.

При визначенні розміру аліментів та додаткових витрат на непрацездатних батьків суд бере до уваги можливість одержання ними утримання від інших дітей, до яких не пред'явлено позову про стягнення аліментів, а також від дружини, чоловіка та своїх батьків. Також до уваги береться отримання батьками пенсії, пільг, субсидій, наявність в батьків майна, що може приносити дохід тощо. Отже, в кожному конкретному випадку суд враховує всі види заробітку чи доходу як дітей так і батьків.

У виняткових випадках, якщо мати, батько є тяжко хворими, особами з інвалідністю, а дитина має достатній дохід (заробіток), суд може постановити рішення про стягнення з неї одноразово або протягом певного строку коштів на покриття витрат, пов'язаних з лікуванням та доглядом за ними.

ДО ЯКОГО СУДУ СЛІД ЗВЕРТАТИСЯ З ПОЗОВОМ?

Позовна заява про стягнення аліментів подається до місцевого суду за зареєстрованим місцем проживання або перебування відповідача чи позивача.

ЯКА ВАРТІСТЬ ЗВЕРНЕННЯ ДО СУДУ?

Позивачі за подання до суду позовної заяви про стягнення аліментів звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях (пункт 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір»).
Отже, звернення до суду є безкоштовним.

Батьки і діти можуть також врегулювати свої відносини за домовленістю чи договором, якщо це не суперечить вимогам законодавства і моральним засадам суспільства.

Адвокат Кулик Юлія Василівна

Схожі публікації

відео / фото