Щодо виключення платника податків з переліку ризикових

Дата публікації: пт, 01/22/2021 - 18:19

 

З цього приводу, Верховний суд у постанові від 5.01.2021 (справа №640/10988/20) зробив наступний висновок!

 

Висновки Суду:

Відповідно до обставин справи між сторонами виник спір щодо правомірності рішення комісії Головного управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 29.04.2020 № 38927 та рішення від 12.05.2020 № 41500 щодо відповідності платника податків критеріям ризиковості.

Порядком №1165 від 11.12.2019 року визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість (додаток 1), повноваження комісії контролюючого органу, яка приймає рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, порядок прийняття рішення комісією тощо.

Право на оскарження в судовому порядку Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника випливає з норм пункту 6 Порядку №1165, за якими у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Право на звернення до суду також передбачено в затвердженій формі Рішення (додаток 4 до Порядку № 1165), а саме "Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку".

Тобто, Порядок № 1165, який є чинним та діяв під час прийняття спірних рішень, прямо передбачає можливість оскарження рішень про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості.

Як установили суди попередніх інстанцій рішенням про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника від 29 квітня 2020 року №98927 та від 12 травня 2020 року №41500 ТОВ «ТД АШТОН» визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

 

При вирішенні спорів такої категорії суди попередніх інстанцій з огляду на правове регулювання характер цих відносин мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного Рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

 

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач не надав до суду протокол засідання Комісії або витягу з нього, що протоколи засідання комісії за період з 06.09.2019 по 05.05.2020 вилучено згідно протоколу обшуку Головного слідчого управління Служби безпеки України віл 07 травня 2020 року у зв`язку з проведенням досудового слідства по кримінальному провадженню, внесеному 26.02.2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №22020000000000032 на підставі ухвали слідчою судді Корольовського районного суду м.Житомир від 30 квітня 2020 року.

Водночас, ГУ ДПС у Київській області будучи контролюючим податковим органом та здійснюючи моніторинг реальності здійснення господарських операцій було виявлено ризик порушення норм податкового законодавства з контрагентами позивача, а саме: ТОВ «ДАЙНЕРІС ТОРГ» (код ЄДРПОУ-41898162); ТОВ «КОРСАР АКТИВ» (код ЄДРПОУ-43340927), ТОВ «ПРОКСІТЕХНОТОРГ» (код ЄДРПОУ-42871215), ТОВ «ТОПІКС СИСТЕМ» (код СДРПОУ-43312711), ТОВ «ФОТОР ГРАНД» (код ЄДРПОУ-43318907) та ТОВ «Салабріус Гранд» (код ЄДРПОУ-43138170), що має ознаки фіктивності та є ризиковим платником податків.

Указані висновки ґрунтуються на аналізі інформації, викладеної в листі від 26.05.2020 №1645/9/10/10-36-21-09 Оперативного управління ГУ ДФС у Київській області, листі від 18.05.2020 №10/1/1-8597-20 Офісу Генерального прокурора, листі від 07.05.2020 №10444/125/23/3-20 Слідчого управління Головного управління Національної поліції у м.Києві щодо досудових розслідувань в рамках кримінальних проваджень стосовно ТОВ «Салабріус Гранд», та в яких фігурує позивач.

Проте, лист в.о. начальника ГУ ДФС у Київській області № 18020/9 від 26.05.2020, лист ДПС України № 5755/7/99-00-04-1 1-01-07 від 04.06.2020, лист Офісу Генерального прокурора від 18.05.2020 № 10//1-8597-20, лист ГУ НП у м.Києві від 07.05.2020 № 10444/125/23/3-20 отримані відповідачем уже після прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 29.04.2020 № 38927, тобто вказана інформація була відсутня на момент прийняття оскаржуваних рішень.

 

Посилання контролюючого органу на наявність кримінального провадження, яке відкрито за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 205-1 Кримінального кодексу України не прийняті до уваги, оскільки вказані докази не містять у собі встановлених обставин, які б свідчили про невиконання позивачем своїх договірних зобов`язань.

Суд касаційної інстанції зазначає, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Суд першої інстанції, задовольняючи вимоги позивача, виходив з того, що впродовж розгляду справи відповідач не надав жодного доказу, який би досліджувався в ході засідання комісії, і який слугував підставою для прийняття оскаржуваного рішення. Суд першої інстанції не встановив наявність у відповідача підстав для віднесення підприємства до пункту 8 Критеріїв ризиковості.

 

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду погоджується з висновком суду першої інстанції, який на підставі досліджених доказів визнав, що рішення комісії не містить мотивів та обґрунтувань віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості. Верховний Суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що навіть, якщо Порядком №1165 затверджено форму рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 8 критеріїв ризиковості платника податку, проте не виконання відповідачем обов`язку доказування, встановленого частиною другою статті 77 КАС України, а саме недоведеність суду правомірності прийняття рішення (що воно прийняте обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, за наявності визначених Порядком № 1165 підстав), є підставою для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення.

За таких обставин колегія суддів уважає, що висновки суду апеляційної інстанції щодо неможливості оскарження в судовому порядку рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника з посиланням на висновки Верховного Суду у справі від 20.11.2019 у справі №480/4006/18, від 03.03.2020 у справі №240/3665/19, від 05.08.2020 у справі №520/5692/19, від 21.08.2020 №520/6051/19 є такими, що не ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права, оскільки не грунтуються на положеннях Порядку № 1165. Застосування висновків Верховного Суду у зазначених судом апеляційної інстанції рішеннях є помилковим, оскільки такі висновки зроблені під час дії Порядку № 117, який станом на час прийняття оскаржуваних рішень по цій справі втратив чинність.

Верховний Суд констатує, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, цей суд під час розгляду справи, оцінки доказів не допустив порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи а доводи зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

 

Ураховуючи, що суд першої інстанції прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду вважає, що постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню а рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.

Більш детально за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/94022440

 

Адвокатське бюро "Олега Пилипченка"

Схожі публікації

відео / фото