Справа про іпотеку між фізособою та юрособою розглядається за правилами господарського судочинства

Дата публікації: ср, 04/28/2021 - 09:43

 

Якщо предметом спору є звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором, укладеним для забезпечення зобов'язання за кредитним договором, сторонами якого є юридична особа як кредитодавець і фізична особа-підприємець як позичальник, такий спір має розглядатися за правилами господарського судочинства, незважаючи на те, що сторонами спору є юридична та фізична особа - сторони іпотечного договору.

Відповідне положення міститься у постанові КГС ВС від 24 грудня 2019 року у справі № 910/6380/19.

 

Обставини справи

Згідно з ухвалою суду першої інстанції позовну заяву ПАТ фізичної особи про звернення стягнення на предмет іпотеки прийнято та направлено за виключною підсудністю до Господарського суду Київської області.

Ухвалу місцевого господарського суду аргументовано тим, що позивач заявив вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки (земельні ділянки), належний фізичній особі, тому з огляду на положення статті 30 Господарського процесуального кодексу відповідно до правил виключної підсудності цей спір повинен розглядатися за місцезнаходженням нерухомого майна, а саме Господарським судом Київської області.

Північний апеляційний господарський суд постановою ухвалу Господарського суду міста Києва скасував, а провадження у цій справі закрив на підставі пункту 1 частини 1 статті 231 ГПК, зазначивши, що спір у цій справі за суб'єктним складом сторін має бути розглянуто за правилами цивільного судочинства.

ПАТ не погодилось та подало касаційну скаргу.

 

Позиція ВС

У постановах від 02.10.2018 у справі № 910/1733/18, від 19.03.2019 у справі № 904/2526/18 Велика Палата Верховного Суду наголосила, що до юрисдикції господарських судів належать справи щодо розгляду спорів стосовно правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов'язання, якщо сторонами цього основного зобов'язання є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці. У цьому випадку суб'єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов'язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи.

Оскільки предметом спору у цій справі є звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором, укладеним для забезпечення зобов'язання за кредитним договором, сторонами якого є юридична особа як кредитодавець і фізична особа - підприємець як позичальник, такий спір має розглядатися за правилами господарського судочинства, незважаючи на те, що сторонами спору є юридична та фізична особа - сторони іпотечного договору.

Отже, висновки апеляційного господарського суду про закриття провадження у цій справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 231 ГПК є необґрунтованими та не відповідають наведеним нормам процесуального права, а отже й оскаржувана постанова є такою, що постановлена із порушенням викладених норм процесуального права.

 

Бізнес Ліга:Закон

Схожі публікації

відео / фото галерея