Так вирішив КАС ВС у справі №457/908/17 https://cutt.ly/LwMVYvV щодо оскарження в суді рішення місцевої ради в частині збільшення земельного податку.
Суд першої інстанції позов задовольнив. Однак, апеляційний рішення скасував і залишив без розгляду у зв’язку із пропуском строків звернення до суду.
Вказав, що позивач міг дізнатися про порушення права у серпні 2016 р., коли рішення було оприлюднене. Але позов поданий 21.08.2017 р., вже після спливу 6-місячного строку, встановленого ст.122 КАС (у минулій редакції ст.99 КАС).
КАС постанову скасував і направив справу на новий розгляд.
Зауважив, що ВС у постанові від 13.03.2019 р. у справі №712/8985/17 висловив таку правову позицію: «… дія нормативно-правового акту є постійною тривалий час і не обмежується разовим застосуванням. Відповідно, чинним нормативно-правовим актом (НПА) права, свободи чи інтереси можуть порушуватися неодноразово, тобто постійно, упродовж усього часу чинності такого акту».
Тож слід брати до уваги таке:
✔️ багаторазове застосування та триваючу дію НПА, його чинність;
✔️ дійсність факту перебування суб'єкта у відносинах, що регулює НПА;
✔️ коли особа дізналася про порушення прав чи інтересів;
✔️ чи перебуває особа у правовідносинах, що регулює НПА, коли в них вступила і вибула.
Отже, за умови перебування особи у правовідносинах, що регулює оскаржуваний НПА, строк звернення до суду вимірюється часом чинності НПА.
У справі позивач дізнався про збільшення суми податку з отриманням у липні 2017 р. податкового повідомлення-рішення.
Оскаржуваний НПА був чинний і застосовувався до позивача на час звернення до суду. Правовідносини, що виникли на підставі НПА, тривали, тому строк звернення до суду не обмежений встановленими КАС 6 місяцями.
Повний текст рішення справи №457/908/17 https://cutt.ly/LwMVYvV
