Судова практика щодо визнання договорів купівлі-продажу нерухомості недійсними за 2020 рік

Дата публікації: пт, 01/24/2020 - 10:15

Узагальнення судової практики щодо визнання Договорів купівлі-продажу нерухомості недійсними. Постанови Верховного Суду за 2020 рік.

Дана судова практика буде цікава тим, кому необхідно захистити свої права у справах про визнання недійсними договорів щодо нерухомості. Судові рішення за 2020 рік.


Неможливо визнати недійсним договір купівлі продажу земельної ділянки, бо на ній розташована самовільно (без дозволів) збудована споруда.

Договір купівлі продажу земельної ділянки не може бути визнаний недійсним, бо наявна капітальна збудована споруда.

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачем не зазначено будь-яких обставин, які свідчать про факт обману та наявність умислу в діях відповідача, оскільки обставини щодо наявності будівлі та встановлення охоронної зони навколо (вздовж) об`єкта енергетичної системи безпосередньо зазначені у тексті оспорюваного договору. Твердження позивача про введення його в оману за допомогою довідки СТ «Нафтовик» про відсутність капітальних будівель не є переконливими. Не підлягає задоволенню й вимога про відшкодування збитків у розмірі 40 800,00 грн, оскільки вона безпосередньо пов`язана з вимогою про визнання договору недійсним.

Постанова Верховного Суду від 08 січня 2020 року у справі справа №45/3882/16-ц


Якщо особа особисто не підписувала договір купівлі-продажу квартири, то такий договір визнається недійсним.

Визнано недійсним договір купівлі продажу квартири, оскільки позивач його не підписував і це підтверджується висновку № 635-636/637-638 комісійної судово-технічної експертизи документів та судово-почеркознавчої експертизи.

Постанова Верховного Суду від 20 січня 2020 року у справі № 61-15352св19


Визнано недійсним прилюдні торги щодо реалізації житлового будинку, бо порушено чинне законодавство України.

Позивач вважав, що зазначені прилюдні торги були проведені з порушенням вимог чинного законодавства України, що має наслідком їх недійсність.

Позивач вважав, що зазначені прилюдні торги були проведені з порушенням вимог чинного законодавства України, що має наслідком їх недійсність. Зокрема, позивач вказав, що прилюдні торги відбулись за участю лише одного покупця, а спірний будинок був проданий за стартовою ціною, що є порушенням пунктів 4.2, 7.1 Тимчасового положення про порядок проведення аукціону з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №68/5 від 27 жовтня 1999 року (далі – Тимчасове положення).

Постанова Верховного Суду від 20 січня 2020 року у справі № 503/652/14-ц

Юридична компанія Домправо

Схожі публікації

Галерея (відео / фото)