Узаконення через суд: практика стара, а рішення нові

Дата публікації: вт, 08/06/2019 - 12:46

Справа № 665/2266/16-ц https://u.to/tRoEFg

Обставини цивільної справи.

Між фізичною та юридичною особами у простій письмовій формі укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна. Сторони погодилися посвідчити його нотаріально протягом 7 днів.

Але Відповідач у визначений час і місце не з'явився, документів, необхідних для нотаріального посвідчення договору не надав, тим самим порушив досягнуті між сторонами домовленості.

Позов задоволено в повному обсязі: визнано дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна, та право власності на нежитлові будівлі та споруди за Позивачем.

Апеляції подали прокурор та підприємство, яке не приймало участі у справі.

В ході розгляду справи, Відповідач визнав позовні вимоги, що свідчить про відсутність спору про право. З цих підстав, апеляційний суд скасував рішення та відмовив у задоволенні позову.


Умови для застосування ч.2 ст.220 ЦК України:

✔️ ухилення однієї із сторін від нотаріального посвідчення правочину;

✔️ сторона не має можливості з будь-яких причин нотаріально посвідчити правочин.

Не може бути підставою для застосування ч.2 ст.220 ЦК України:

✔️ небажання сторони нотаріально посвідчувати договір,

✔️ ухилення від посвідчення з причин відсутності коштів на сплату необхідних платежів.


Висновок ВС. Позивачем не доведено факту безповоротного ухилення відповідача від нотаріального посвідчення правочину та втрати можливості з будь-яких причин його посвідчити, що є обов'язковими умовами для визнання правочину дійсним на підставі ч.2 ст.220 ЦК України.

Відсутні підстави для визнання договору купівлі-продажу дійсним. Матеріали справи не містять доказів того, що відповідач ухилився від нотаріального посвідчення спірного договору та що така можливість була втрачена.

ZakonOnline

Схожі публікації

Галерея (відео/фото)