ВС висловився відносно припинення іпотеки у зв'язку із закінченням строку позовної давності

Дата публікації: сб, 05/01/2021 - 11:08

 

У законодавстві відсутня така підстава для припинення іпотеки, як сплив позовної давності за основним зобов'язанням.

Відповідне положення міститься у постанові КЦС ВС від 11 березня 2021 року у справі № 727/7775/18.

 

Обставини справи

Позивач вваважає вимогу банку недійсною, а рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності на предмет іпотеки незаконним, оскільки такі дії були вчиненні поза межами позовної давності. Крім того, державний реєстратор не з'ясував наявність порушення умов кредитного договору та вартості предмета іпотеки.

Посилаючись на вищевикладене, позивач просив суд визнати недійсною вимогу банку та визнати незаконним і скасувати рішення державного реєстратора.

 

Позиція ВС

Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (стаття 3 Закону "Про іпотеку").

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 27 березня 2019 року у справі № 520/17304/15-ц у ЦК та в Законі "Про іпотеку" відсутня така підстава для припинення іпотеки як сплив позовної давності за вимогами кредитора за основним зобов'язанням. У цій справі Велика Палата Верховного Суду відхилила довід позивачки про відсутність у кредитора права на звернення стягнення на предмет іпотеки у зв'язку з пропуском позовної давності.

Оскільки строк дії іпотечного договору сторонами не встановлено, а основне зобов'язання не припинилося, то підстав для відмови у здійсненні державної реєстрації у державного реєстратора не було.

Отже, суди першої й апеляційної інстанцій дійшли помилкового висновку про те, що державна реєстрація права власності на квартиру за

ПАТ "Укрсоцбанк" проведена з порушенням вимог Закону "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" і Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у відповідній редакції, оскільки банком були надані усі необхідні документи для здійснення реєстраційної дії.

При цьому звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку у спосіб, передбачений статтею 37 Закону "Про іпотеку", позбавляє кредитора у подальшому пред'являти вимоги щодо виконання основного зобов'язання, яке було забезпечено іпотекою, оскільки такі вимоги у силу положення статті 36 Закону "Про іпотеку" є недійсними.

Такі правові висновки відповідають правовій позиції, викладеній у постановах Верховного Суду, зокрема, від 16 жовтня 2019 року у справі № 337/7391/13-ц, від 20 листопада 2020 року у справі № 295/795/19.

 

Бізнес Ліга:Закон

Схожі публікації

відео / фото галерея