Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару

Дата публікації: вт, 07/27/2021 - 20:49

 

Постанова Верховного Суду від 19 липня 2021 року у справі № 910/16803/19

 

Ключові тези:

Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень ч. 4 ст. 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам.

В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях ст. 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

 

Обставини справи:

Громадська спілка «Українська ліга авторських та суміжних прав» звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ «Массмарт» про стягнення 187 785,00 грн паушальної суми.

Рішенням господарського суду міста Києва від 10.08.2020 у справі №910/16803/19 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2020 рішення господарського суду міста Києва від 10.08.2020 у справі №910/16803/19 скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено. Суд стягнув з відповідача на користь позивача 187 758, 00 грн паушальної суми та судовий збір.

ТОВ «Массмарт» звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2020 у справі №910/16803/19.

Постановою Верховного Суду від 08.06.2021 у справі №910/16803/19: касаційну скаргу ТОВ «Массмарт» задоволено; постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2020 скасовано; рішення господарського суду міста Києва 10.08.2020 залишено в силі; стягнуто з громадської спілки «Українська ліга авторських та суміжних прав» на користь ТОВ «Массмарт» 5 633,55 грн судового збору за розгляд касаційної скарги; доручено господарському суду міста Києва видати наказ на виконання цієї постанови.

ТОВ «Массмарт» звернулося до Верховного Суду з заявою про ухвалення додаткового рішення, щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в справі №910/16803/19, в якій заявник просить стягнути з позивача на свою користь витрати за надану правову допомогу у справі №910/16803/19 у розмірі 85 500,00 грн.

Від Спілки надійшло заперечення на заяву відповідача про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, в якому позивач зазначив, що заявлена відповідачем сума витрат на правову допомогу не підтверджується поданими до заяви документами.

 

Дослідивши заяву відповідача про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі №910/16803/19, судова палата зазначає таке.

Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У частинах першій, другій статті 126 ГПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною першою статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Водночас згідно з частиною третьою статті 124 ГПК України попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

При цьому інша сума судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи, може бути як більшою за попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, так і меншою (частини шоста, сьома статті 129 ГПК України).

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Отже, право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 124, 129 ГПК України, кореспондується з її обов`язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв`язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Як свідчать матеріали справи у відзиві (перша заява по суті спору з боку відповідача) на позовну заяву відповідачем зазначено про попередні витрати, які відповідач поніс і очікує понести у зв`язку із розглядом справи у розмірі 1 000,00 грн - витрати за виготовлення копій документів та відправлення їх позивачу (інші витрати пов`язані з розглядом справи). Про витрати пов`язані із представництвом інтересів відповідача (витрати на професійну правничу допомогу), ТОВ «Массмарт» не зазначено.

У матеріалах справи також відсутні будь-які заяви відповідача, подані чи заявлені усно у строки, визначені ч. 8 ст. 129 ГПК України, щодо відшкодування його витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції.

Отже, в контексті наведених вище обставин Верховний Суд у розгляді заяви відповідача зазначає про таке.

Так, зокрема, на підтвердження обсягу наданих послуг та їх вартості ТОВ «Массмарт» надало: копію додатку №4 до договору №16/12/19 (завдання клієнта); звіт про надані послуги за завданням №4 до договору №16/12/19; акт наданих послуг від 18.06.2021 за договором №16/12/19; копію акту приймання-передачі виконаних робіт з розрахунком витраченого часу від 15.06.2021 за договором №1-06/-20; копію платіжного доручення №19875 від 17.06.2021 на суму 22 500,00 грн.

На підтвердження того, що представництво відповідача у касаційній інстанції здійснювалося співробітником АО «ГОРО ЛІГАЛ» та адвокатом Вторих Аллою Вікторівною ТОВ «Массмарт» надало: копію договору про надання послуг правової допомоги (адвокатських послуг) №16/12/19 від 16.12.2019; копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю Кузіної Ілони Петрівни Серія РН №1812; довідку №25/06/21-1 від 25.06.2021 про те, що адвокат Кузіна Ілона Петрівна дійсно працює в АО «ГОРО ЛІГАЛ»; копію договору про надання правничої допомоги №1-06/-20 від 22.06.2020; копію свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю Вторих Алли Вікторівни Серія ЧН №000328; ордер на надання правової допомоги Серія ЧН№117219.

Частиною третьою статті 126 ГПК України встановлено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат на учасника справи покладено обов`язок подати детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відповідач у своєму клопотанні такий опис наводить.

Суд бере до уваги висновок, зазначений у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 зі справи №922/445/19. В абзацах другому та третьому п. 6.5 цієї постанови зазначено, що згідно зі змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 цього Кодексу).

Згідно з частиною четвертою статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 зі справи №922/445/19 та від 22.11.2019 зі справи №910/906/18 викладено правову позицію відповідно до якої положення частини п`ятої статті 126 ГПК України свідчить про те, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Від Спілки надійшло заперечення на заяву відповідача про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Зміст поданого позивачем заперечення свідчить про те, що фактично Спілкою заперечується не обсяг заявлених відповідачем судових витрат на предмет їх співмірності та обґрунтованості. Доводи Спілки викладені у запереченнях фактично зводяться до того, що заявлена відповідачем сума витрат на правову допомогу не підтверджується поданими до заяви документами та до того, що під час заявлення таких витрат мають бути дотримані приписи частини восьмої статті 129 ГПК України.

Фактично від позивача клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката та заперечень стосовно неспівмірності заявлених відповідачем витрат на правничу допомогу, понесених у зв`язку із касаційним розглядом справи №910/16803/19, не надходило.

Відповідно до матеріалів справи представництво відповідача у суді касаційної інстанції фактично здійснювалось адвокатом АО «ГОРО ЛІГАЛ» - Кузіною Ілоною Петрівною на підставі договору про надання послуг правової допомоги (адвокатських послуг) №16/12/19 від 16.12.2019 повноваження якої підтверджуються ордером на надання правової допомоги Серії КВ №394566, копією свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та адвокатом Вторих Аллою Вікторівною на підставі договору про надання правничої допомоги №1-06/-20 від 22.06.2020, повноваження якої підтверджуються свідоцтвом про право зайняття адвокатською діяльністю Серія ЧН №000328, ордером на надання правової допомоги Серія ЧН№117219.

Суд зазначає, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень ч. 4 ст. 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях ст. 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Враховуючи наведене, Суд вважає обґрунтованими вимоги заяви ТОВ «Массмарт» про покладення на Спілку судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 37 500,00 грн, пов`язаних із розглядом справи №910/16803/19 у суді касаційної інстанції.

 

Верховний Суд заяву про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на правничу допомогу задовольнив частково.

Стягнув на користь заявника 37 500 грн компенсації вартості витрат на правничу допомогу, понесених у зв`язку з касаційним розглядом справи.

В іншій частині заяви про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на правничу допомогу у розмірі 47 500,00 грн – відмовив.

 

Адвокат Дмитрий Марцонь

Схожі публікації

відео / фото