Як діяти, якщо роками користувався спорудою, яка була незареєстрованою - позиція ВП ВС

Дата публікації: пт, 07/10/2020 - 10:12

 

Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про необґрунтованість скарги та про відсутність підстав для скасування оскаржуваного судового рішення

Якщо право власності на будівлю ще не зареєстровано, то належним відповідачем є землевласник, а правильним способом захисту права - позов про визнання права власності.

Відповідне положення міститься у постанові ВП ВС від 19 травня 2020 року у справі № 916/1608/18

 

Обставини справи

Позивач зазначає, що державний реєстратор дійшов помилкового висновку про те, що об'єкт нерухомого майна - павільйон є некапітальною спорудою. З технічного висновку про стан конструкцій нежитлової будівлі вбачається наявність фундаменту, а експертом встановлено, що будова відповідає вимогам будівельних норм та представляє собою окремо розміщену капітальну будову. 13 вересня 2004 року на вказаний об'єкт виготовлено технічний паспорт, який засвідчує, що будівля має 3 основних та 3 допоміжних приміщення загальною площею 53,2 кв. м (на тимчасові споруди технічний паспорт не виготовляється). Будівля ТОВ "Спектр" була побудована ще у 1977-1978 роках і до цього часу не розбиралась і не переміщувалась, є капітальною спорудою, а не павільйоном. Державний реєстратор своїм рішенням про відмову у реєстрації штучно створює перешкоди для здійснення позивачем своїх прав на державну реєстрацію права власності ТОВ "Спектр". Позивач вказує, що ним до Юридичного департаменту Одеської міської ради було надано всі необхідні документи, проте відповідач у своїх твердженнях виходить виключно з назви, яка зазначена в технічному паспорті, не звертаючи при цьому уваги на технічні характеристики будови.

 

Позиція ВП ВС

Суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідно до частин першої, другої статті 83 Земельного кодексу у комунальній власності перебувають: усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування. Тому суд апеляційної інстанції зробив висновок, що спірний павільйон знаходиться на земельній ділянці, яка належить до земель комунальної власності, тобто належить територіальній громаді міста Одеси в особі Одеської міської ради.

Велика Палата Верховного Суду погоджується з таким висновком. Звідси, належним відповідачем за позовом про визнання права власності на спірний павільйон є Одеська міська рада.

Позивач у цій справі прагне здійснення державної реєстрації права власності на своє майно, яке він вважає об'єктом нерухомості. Саме в цьому полягає його інтерес, за захистом якого він звернувся до суду. Водночас Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що належним способом захисту прав та інтересів позивача у цій справі відповідає позовна вимога про визнання права власності на будівлю, споруду, оскільки судове рішення про визнання права власності на будівлю, споруду є підставою для державної реєстрації права власності за позивачем, якщо на момент такої реєстрації власником земельної ділянки, на якій розміщена будівля, споруда, є відповідач, а право власності на будівлю, споруду ні за ким не зареєстроване. Отже, позовна вимога про зобов'язання здійснити державну реєстрацію права власності не відповідає належному способу захисту. Тому Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо відмови у задоволенні зазначеної позовної вимоги.

Оскільки державна реєстрація права власності проведена вже після винесення рішення судом першої інстанції та постанови апеляційним господарським судом у цій справі, то доводи відповідача та третьої особи про відсутність предмета спору в частині позовної вимоги про зобов'язання здійснити державну реєстрацію права власності до уваги не беруться.

Таким чином, перевіривши застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи та в межах доводів касаційної скарги ТОВ "Спектр", Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про необґрунтованість скарги та про відсутність підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

biz.ligazakon

Схожі публікації

відео / фото