Як нове законодавство вплинуло на діяльність ТОВ

Дата публікації: пн, 06/24/2019 - 16:03

Минув рік з дати набуття чинності новим Законом «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», який запровадив багато нововведень щодо регулювання діяльності ТОВ в Україні.

У рамках LHS Discussion Hub «Річниця Закону про ТОВ: перші підсумки» юристи-практики підбивали основні підсумки правозастосування цього Закону та обговорювали подальші напрями вдосконалення корпоративного законодавства, зазначається у прес-релізі Legal High School.

Говорячи про перші підсумки практичного застосування норм Закону, Партнер CMS Kyiv – RRH Марія Орлик зазначила, що він містить ряд цікавих новел, тож тепер перед професійною спільнотою постало завдання виявлення питань, які мають труднощі у застосуванні на практиці, при цьому відділяючи окремі прикрі випадки від системних вад.

З нею погоджується і Партнер AEQUO Law Firm Анна Бабич, яка вважає, що потрібен принаймні рік, щоб набути досвіду застосування нових механізмів закону та напрацювати відповідну судову практику.

У свою чергу Партнер Asters Олександр Онуфрієнко наголосив, що будь-який закон починає старіти з моменту набуття чинності. Практика застосування виявить речі, які треба змінювати, і таку практику необхідно узагальнити. Принагідно він застеріг від масового внесення змін до Закону, навівши як приклад Закон про підприємництво, обсяг змін до якого вдесятеро перевищував первісний текст.

Партнер ЮФ Evris Сергій Бенедисюк відзначив, що у його практиці вже були укладені корпоративні договори за українським правом, проте стосувалися вони невеликих проектів вартістю 2-3 млн. грн. Коли йдеться про більші суми, клієнти воліють укладати договори за кордоном.

Партнер Eterna Law Kyiv Олег Мальський зазначив, що у клієнтів з’являються запити на практику корпоративних договорів, хоча ще є острах перед вирішенням конфліктів щодо цих договорів у судах. Відтак, лише судова практика дасть відповіді на те, як такі конфлікти вирішуються. На його думку, є сенс починати з максимально простих договорів, які не містять суттєвих суперечностей. Такий базовий договір доведе свою чинність у суді, розвіє страх клієнтів. З’явиться впевненість – збільшиться практика застосування.

Говорячи про роль суду в імплементації положень нового Закону, Суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Ганна Вронська зауважила, що судді за своєю природою консервативні, відтак той, хто звертається до суду, має знаходити сильні аргументи для підкріплення своєї позиції, особливо якщо закон допускає неоднозначне трактування, а також залучати як аргумент практику Європейського суду з прав людини. Вона вважає, що належне застосування закону – справа не лише судової системи, але й професійної спільноти.

Директор з корпоративного управління групи ICU Оляна Гордієнко відзначила, що більшість товариств і досі вирішують усі питання якісного прийняття рішень або корпоративного управління на рівні статутів.

Як підкреслив Радник Голови Верховного Суду Юрій Попов, правильно складений корпоративний договір не може суперечити статуту товариства, оскільки вони унормовують різні відносини. Крім того, в законі немає обмеження, що корпоративний договір укладається лише між учасниками товариства. На його думку, це може бути і стороння особа, яка прагне стати членом товариства, і кредитор, який таким чином захищає свої права.

З ним солідарна і Партнер МЮФ Baker McKenzie-Kyiv Ольга Дем’янюк, яка вважає, що за умови достатніх зусиль немає норм, які не можна було б прописати в корпоративному договорі за українським правом. Проте є обмеження, що стосуються випадків, коли є український і закордонний партнери, оскільки українське корпоративне і спадкове право не вирішують багатьох питань, що давно унормовані в європейському праві.

Як влучно зазначила Ганна Вронська, перший позов щодо корпоративного договору буде про визнання його недійсним, а не про скасування якихось його положень. Тому головним завданням наразі є відстояти право існування цього інструменту в нашій правовій системі.

За словами партнера Arzinger law firm Анни Зорі, спір за корпоративним договором є арбітрабельним, коли він укладений між учасником і товариством, а не членами товариства, і, можливо, це одна з причин, чому закон не став поштовхом для бізнесу укладати договори за українським правом.

Керівник юридичного департаменту групи компаній MERX, адвокат Мирослав Гнидка переконаний, що перешкодою для широкого застосування корпоративного договору за українським правом є низька культура корпоративного управління і виконання договорів.

Суддя Господарського суду міста Києва Тетяна Васильченко, з огляду на аналіз початкової судової практики із застосування нового закону, наголосила, що закон диспозитивний і дає широке поле для реалізації прав, а результат залежить від можливості сторони донести до суду свої аргументи.

FinPost

Теґи

Схожі публікації

Галерея (відео/фото)