Закон про державну мову: що має знати кадровик

Новий закон про державну мову стосується всіх українців — ми маємо володіти українською «за замовчуванням». Але декому доведеться засвідчувати мовний рівень на іспиті, від декого вимагатимуть додаткових документів для прийняття на роботу. Когось навіть штрафуватимуть. Детально про важливі нововведення — у статті.


Українська утверджується у публічних сферах суспільного життя — у трудових відносинах, діловодстві, обслуговуванні споживачів, ЗМІ, книговиданні, в охороні здоров’я, на телебаченні, в кінопрокаті тощо. Процес незворотній, але реалізується він не день у день, не з єдиного маху чарівної палички — триватиме кілька років і потребуватиме не лише державних коштів, а й змін у нашій свідомості. Підстава — Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» від 25.04.2019 № 2704-VIII (далі — Закон про мову).

Закон про мову — це план дій із упровадження української у суспільний простір. В цілому він набере чинності 16.07.2019 — за два місяці з дати офіційного опублікування. Законодавці відтермінували частку норм, що спричиняють суспільний резонанс. Їх уводитимуть у правове поле поступово.

На порушників чекає адміністративна відповідальність. Але вас не каратимуть за мовні помилки в документах ані завтра, ані за три роки. Штрафуватимуть лише за порушення норм Закону про мову.

Мова трудових відносин

Увага кадровиків — на статтю 20 Закону про мову.

Закон про мову прямо не визначає українську як єдину мову трудових відносин, обов’язкову для використання, як планувалося в законопроекті. Натомість закріплює право працівників спілкуватися саме українською — ніхто не може бути примушений використовувати іншу мову, ніж державна, під час перебування на роботі та виконання обов’язків за трудовим договором. Два винятки:

  • обслуговування споживачів та інших клієнтів, які є іноземцями чи особами без громадянства;
  • створення юридичних, технічних, інформаційно-рекламних текстів та інших повідомлень і документів (у тому числі усних), адресатами яких є іноземці чи особи без громадянства, юрособи, органи і посадові особи іноземних держав і міжнародних організацій.

Накази. Локальні акти. Закон про мову не встановлює вимог до мови кадрових документів. Пряма вказівка є лише для трудових договорів (ч. 2 ст. 20):

труд

Приймаєте іноземця, що не володіє українською, — оформте проект трудового договору державною мовою і зробіть переклад для кандидата.

Якою ж мовою складати накази з кадрових питань і локальні акти з управління персоналом, як-от: ПВТР, посадові та робочі інструкції, положення про підрозділи, інші внутрішні порядки та інструкції? Відповідь єдина — українською. Підстава — пункт 14 глави 1 розділу ІІ Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Мін’юсту від 18.06.2015 № 1000/5:

труд

Висновок. Складайте всі кадрові документи державною мовою. Так дотримаєте норм національного законодавства.

Трудові книжки. Інструкція № 58* і досі скеровує паралельно заповнювати трудові книжки російською (п. 2.1), а затверджений КМУ у 1993 році бланк трудової книжки містить російськомовний розділ (постанова КМУ від 27.04.1993 № 301).

* Інструкція про порядок ведення трудових книжок, затверджена наказом Мінпраці, Мін’юсту, Мінсоцзахисту від 29.07.1993 № 58.

Обидва документи застарілі та чекають на узгодження з чинним законодавством. Керуймося принципом верховенства закону — Конституція та Закон про мову визначають українську як єдину державну мову.

Висновок. Заповнюйте трудові книжки лише українською мовою, продовжуйте записи про роботу в російськомовному розділі.

Національна комісія зі стандартів української мови

В Україні з’явиться новий центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом — Національна комісія зі стандартів державної мови (далі — Комісія).

До складу Комісії увійдуть дев’ять мовознавців — докторів філософії в галузі філології.

Комісія напрацьовуватиме та затверджуватиме стандарти державної мови:

  • правопис та зміни до нього;
  • українську термінологію;
  • стандарти транскрибування і транслітерації.

Комісія не лише встановлюватиме стандарти, а й перевірятиме, як володіють українською мовою претенденти на державні посади, держслужбовці, судді, прокурори, керівники закладів освіти тощо. Тим, хто засвідчить володіння українською і складе іспит, видадуть державні сертифікати.

Комісія прийматиме іспити на рівень володіння державноюмовою самостійно або делегуватиме це установі, що проводить ЗНО. Порядок іспитів затвердить КМУ. Іспит передбачатиме як письмові, так і усні завдання. Кількість спроб скласти іспит — необмежена, але не частіше одного разу на чотири місяці (п. 7 ст. 48 Закону про мову).

Держава не стягуватиме плату за складання іспиту.

Комісія внесе запис про видачу сертифікату до Державного реєстру сертифікатів.

Державний сертифікат діятиме безстроково (п. 11 ст. 48 Закону про мову).

Закон визначає рівні володіння державною мовою за європейськими стандартами:

  • початковий рівень А (ступені А1, А2);
  • середній рівень В (ступені В1, В2);
  • рівень вільного володіння мовою (ступені С1, С2).

Підстава — стаття 11 Закону про мову.

Додатковий документ при прийнятті на роботу

Закон про мову встановлює вичерпний перелік посад, обіймати які можуть лише особи, що володіють державною мовою. Який рівень володіння мовою потрібний для тої чи тої посади, кому вистачить В1, а кому — тягнутися до С2, визначить Комісія через два роки (з 16.07.2021).

Рівень володіння мовою засвідчуватиме один із двох документів:

  • державний сертифікат, виданий Комісією;
  • документ про повну загальну середню освіту — за умови, що він підтверджує вивчення української мови як навчального предмета.

Для деяких посад сертифікат буде єдиним можливим документом, тож уникнути іспиту не вдасться. Для решти посад достатньо буде виписки зі шкільного атестату про те, що особа свого часу вивчала українську. Якщо ні — теж на іспит.

Кого Закон про мову зобов’язує володіти певним рівнем української та який саме документ подаватимуть при призначенні чи обранні на посаду — у Таблиці 1.

Таблиця 1

Особи, які зобов’язані володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків

Посада/норма Закону про мову

Документ, що засвідчує володіння державною мовою
Документ, що засвідчує володіння державною мовою  
  Державний сертифікат Документ про середню освіту
Президент, очільники державних органів, інші держпосадовці (п. 1 ч. 1 ст. 9) +
Депутати місцевих рад, ВР АР Крим, посадові особи органів місцевого самоврядування (п. 2 ч. 1 ст. 9) + +
Державні службовці (п. 3 ч. 1 ст. 9) +
Голови місцевих державних адміністрацій, їх перші заступники та заступники (п. 4 ч. 1 ст. 9) +
Службовці Нацбанку (п. 5 ч. 1 ст. 9) + +
Особи офіцерського складу, які проходять військову службу за контрактом (п. 6 ч. 1 ст. 9) + +
Особи начальницького (середнього і вищого) складу Нацполіції, інших правоохоронних та розвідувальних органів, посадові особи інших органів, яким присвоюють спеціальні звання (п. 7 ч. 1 ст. 9) +
Особи рядового, сержантського і старшинського складу Нацполіції, інших правоохоронних, розвідувальних органів, інших органів, яким присвоюють спеціальні звання (п. 8 ч. 1 ст. 9) + +
Прокурори (п. 9 ч. 1 ст. 9) +
Судді, члени та дисциплінарні інспектори Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, члени Вищої ради правосуддя (п. 10 ч. 1 ст. 9) +
Адвокати (п. 11 ч. 1 ст. 9) + +
Нотаріуси (п. 12 ч. 1 ст. 9) + +
Керівники закладів освіти всіх форм власності (п. 13 ч. 1 ст. 9) +
Педагогічні, науково-педагогічні і наукові працівники, крім тимчасово запрошених іноземців (п. 14 ч. 1 ст. 9) + +
Медичні працівники державних та комунальних закладів охорони здоров’я (п. 15 ч. 1 ст. 9) + +
Посадові та службові особи підприємств, установ і організацій державної і комунальної форм власності, крім осіб, які не є громадянами України (п. 16 ч. 1 ст. 9) + +

Що цікаво — народні депутати та Голова ВРУ не входять до переліку осіб, які мають підтверджувати рівень володіння державною мовою, взагалі.

Всіх, хто наразі обіймає посади, за якими володіння українською мовою підтверджує виключно сертифікат, турбує запитання — чи треба буде складати іспит?

Відповідь — у пункті 2 Розділу IX «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про мову:

  • особа не має отримувати сертифікат — якщо станом на 16.07.2021 вже обіймає цю посаду;
  • іспит обов’язковий — якщо особа претендуватиме на цю посаду після 16.07.2021.

Отже, з 16.07.2021 кадровики вимагатимуть додатковий документ, що засвідчує рівень володіння державною мовою, при прийнятті на роботу на посади з Таблиці 1. Надати документ претендент має до обрання чи призначення на посаду (п. 4 ст. 10 Закону про мову).

Новий орган контролю — Уповноважений із захисту державної мови

Уповноважений захищатиме українську мову як державну. Крім того «мовний омбудсмен» піклуватиметься про право громадян України отримувати державною мовою інформацію та послуги. Звісно, робитиме це не одинцем, а за допомогою представників та апарату — Секретаріату. Підстава — стаття 49 Закону про мову.

Призначатиме та звільнятиме Уповноваженого КМУ на 5 років з числа осіб, що володіють українською та англійською і мають досвід правозахисної діяльності або діяльності із захисту державної мови.

Уповноважений:

1) розглядатиме скарги фіз- та юросіб на дії та бездіяльність органів влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій всіх форм власності, інших фіз- та юросіб щодо дотримання законодавства про державну мову (ст. 54, 55 Закону про мову);

Наприклад, можна поскаржитися на працівника юрособи, який відмовивися застосувати державну мову в спілкуванні (пп. 3 п. 3 ст. 54), або на юрособу чи її працівника, які відмовилися надати інформацію про товари, роботи або послуги державною мовою (пп. 4 п. 3 ст. 54).

2) складатиме протоколи та накладатиме штрафи, зокрема, за порушення закону щодо застосування державної мови у сфері обслуговування споживачів — 300-400 нмдг, тобто 5100-6800 грн (ст. 57 Закону про мову);

Це єдиний штраф, передбачений в основній частині Закону про мову. Решта санкцій — в КпАП.

3) контролюватиме, як застосовують державну мову державні органи, організації державної і комунальної форм власності, громадські об’єднання, політичні партії та інші юридичні особи, їхні посадові особи (ст. 53 Закону про мову).

У фокусі контролю — захист державної мови від публічного приниження чи зневажання, від навмисного спотворення в офіційних документах і текстах, зокрема навмисного застосування з порушенням стандартів державної мови, а також від нехтування вимогами обов’язкового застосування державної мови, визначеними законом.

Юридична особа має надати копії документів, що стосуються предмету контролю, на вимогу Уповноваженого. Виняток — інформація з обмеженим доступом. Якщо юрособа не задовольнить вимогу, Уповноважений звернеться знову. Не задовольнили повторну вимогу —Уповноважений притягне до відповідальності.

Документ за результатами контролю — акт.

Уповноважений складе протокол про адміністративне правопорушення, якщо виявить порушення статей 12-23, 25-29, 31-42 Закону про мову, зокрема, якщо з’ясує, що юрособа порушує норми Закону в сфері трудових відносин (п. 6 ст. 56 Закону про мову).

Норми щодо діяльності Уповноваженого, контролю і штрафів наберуть чинності через шість місяців з дня призначення Уповноваженого (Розділ IX «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про мову).

Відповідальність за порушення Закону про мову

Закон упроваджує адміністративне покарання за порушення законодавства про державну мову (Табл. 2). До відповідальності за КпАП притягуватимуть з 16.07.2022 — через три роки з дня набрання чинності Законом про мову.

Вид та розмір санкції обиратиме Уповноважений із захисту державної мови. Якщо порушення вчинене вперше, замість штрафу можливе попередження.

Таблиця 2

Штрафи за порушення Закону про мову з 16.07.2022

Статті 188-52 та 188-53 внесуть до КпАП згідно з пп. 1 п. 7 розд. IX «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про мову.

Порушення Штраф Стаття КпАП
Порушення вимог Закону про мову щодо застосування державної мови:
— під час засідань, заходів, зустрічей і робочого спілкування, в актах, діловодстві та документообігу:
• в органах державної влади, органах влади АР Крим і органах місцевого самоврядування;
• на державних і комунальних підприємствах, в установах та організаціях, інших суб’єктах господарювання державної і комунальної форми власності;
— у судочинстві та діловодстві у судах України;
— в органах правопорядку, розвідувальних органах, державних органах спеціального призначення з правоохоронними функціями;
— на державному кордоні України;
— у процесі виборів та референдумів;
— у міжнародних договорах України
200-400 нмдг (3400-6800 грн) ч. 1 ст. 188-52
Порушення вимог Закону про мову щодо застосування державної мови:
— у сфері:
• освіти,
• науки,
• культури,
• книговидання,
• інформації для загального ознайомлення,
• публічних заходів,
• технічної і проектної документації,
• реклами,
• охорони здоров’я,
• спорту,
• телекомунікацій та поштового зв’язку,
• транспорту;
— у користувацьких інтерфейсах комп’ютерних програм та веб-сайтів
200-300 нмдг (3400-5100 грн) ч. 2 ст. 188-52
Порушення вимог Закону про мову щодо застосування державної мови друкованими засобами масової інформації 400-500 нмдг (6800-8500 грн) ч. 3 ст. 188-52
Інші порушення Закону про мову щодо порядку застосування державної мови 200-300 нмдг (3400-5100 грн) ч. 4 ст. 188-52
Повторне протягом року порушення, за яке особа отримала адміністративне стягнення 500-700 нмдг (8500-11 900 грн) ч. 5 ст. 188-52
Повторне невиконання законних вимог Уповноваженого із захисту державної мови під час здійснення ним державного контролю за застосуванням державної мови 100-200 (1700-3400 грн) ст. 188-53

За що оштрафують кадровика

Чи не кожного кадровика наразі хвилює питання — за що його зможуть оштрафувати?

Розберемося разом.

Накласти штраф 6800 грн за незастосування української в діловодстві та документообігу зможуть не на всіх кадровиків, а лише на тих, хто працює в органах держвлади, на державних та комунальних підприємствах тощо (ч. 1 ст. 188-52 КпАП).

А чи можна кваліфікувати незастосування української в діловодстві на підприємствах приватної форми власності як «інші порушення Закону про мову щодо порядку застосування державної мови» (ч. 4 ст. 188-52 КпАП)? Ні. Адже порушенням є лише недотримання чітко прописаної в Законі про мову норми. А ніде в цьому Законі не встановлено, що мовою діловодства звичайних юросіб є винятково українська.

Можливо, це «прокол» авторів Закону про мову. Адже існує стаття 37 з назвою: «Державна мова у сфері діловодства, документообігу, листування і звітності громадських об’єднань, політичних партій та інших юридичних осіб». Але в тексті статті йдеться лише про листування, статути та звітність — та ані слова про діловодство та документообіг.

Тож, наприклад, якщо в ТОВ посадові інструкції чи заяви працівників про прийняття на роботу написані не українською, це не вважатиметься порушенням в розумінні статті 188-52 КпАП.

А що ж можна віднести до категорії «інших порушень» для штрафу за частиною 4 статті 188-52 КпАП? Наприклад, порушення норм, встановлених такими статтями Закону (табл. 3).

Таблиця 3

Стаття Закону про мову Зміст норми
15 Мовою нормативних актів, документації, діловодства, команд, навчання, виховних заходів, іншого статутного спілкування та службової діяльності у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, створених відповідно до закону, є державна мова
33 Мовою актів, які регулюють діяльність закладів охорони здоров’я, діловодства та документообігу, є державна мова (норма діятиме з 16.07.2020)
37 Мовою листування громадських об’єднань, політичних партій та інших юридичних осіб, зареєстрованих в Україні, з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями державної і комунальної форм власності в Україні є державна мова. Зареєстровані в Україні громадські об’єднання, політичні партії та інші юрособи ухвалюють статутні документи та рішення, надсилають статінформацію, податкову та іншу звітність до органів держвлади чи органів місцевого самоврядування державною мовою (норма діятиме з 16.07.2020)

Як заговорити українською

Володіти державною мовою — ваш обов’язок як громадянина України (ч. 1 ст. 6 Закону про мову).

Держава організовуватиме безкоштовні курси української мови для дорослих. Громадяни України зможуть вільно опанувати державну мову, якщо не мали такої змоги раніше.

КМУ має затвердити Державну програму сприяння опануванню державної мови (ст. 5 Закону про мову) і створити державні чи комунальні курси з вивчення української.

Але найкращий спосіб опанувати мову — це живе спілкування. Не бійтеся помилятися, не соромтеся довго пригадувати потрібне слово — зважтеся розмовляти українською, і результат вас потішить, перевірено!

Зауваги наостанок

Якою мовою розмовляти з друзями, телефонувати рідним, молитися — вирішуєте тільки ви. Жоден закон не вправі вас у цьому обмежити. Дія Закону про мову не поширюється на сфери приватного спілкування та релігійних обрядів (ч. 2 ст. 2). Але завдання держави та її громадян — цінувати та шанувати мову, передавати її нащадкам як оберіг нації. Творці закону очікують, що українська поступово увійде у всі сфери життя і за 10 років стане основною мовою спілкування українців у всіх куточках країни.

тр

Ірина Іванченко, 
шеф-редактор MCFR Кадри

 

тр

Ганна Степанець, 
юрист, редактор журналу «Кадровик-01»

Кадровик-01

Схожі публікації

Галерея (відео/фото)