Зупинення торгів, як спосіб захисту майна – коментар адвоката Дмитра Касьяненка

Дата публікації: пт, 10/16/2020 - 10:50

 

Реальні перспективи збереження переданого на примусову реалізацію майна боржника шляхом зупинення торгів з його продажу –  актуальна судова практика від адвоката

 

Одним зі заходів задоволення вимог кредитора за грошовим зобов'язанням боржника, взятого останнім під заставу належного йому майна, є примусова його реалізація на прилюдних (електронних, публічних) торгах.

Керуючий партнер ЮК "Касьяненко і партнери" адвокат Дмитро Касьяненко роз'яснює, що на даний час у справах про проведення торгів із реалізації нерухомого майна, зокрема електронних торгів, немає єдиної судової практики, як і немає однозначного підходу до вирішення питання забезпечення позову у справах, пов’язаних із захистом права власності на спірне арештоване та передане на реалізацію майно.

 


фото
Керуючий партнер ЮК "Касьяненко і партнери", адвокат Дмитро Касьяненко

В межах даної статті висвітлено правовий підхід адвоката Д.Л. Касьяненка до питання зупинення електронних торгів з продажу заставленого (іпотечного) майна, на яке було звернуто стягнення та щодо якого було вчинено дії, спрямовані на примусову його реалізацію, відповідно до виконавчого документа.

Так, найбільш грубим порушенням прав боржників, щодо реалізації належного їм майна на електронних торгах, є недотримання порядку повідомлення такого боржника про наявне виконавче провадження, постанов виконавця про накладення арешту на майно та передачу його на реалізацію на торгах.

Дмитро Касьяненко зазначає, що найчастішими є випадки, коли боржники не повідомляються належним чином державним чи приватним виконавцем про накладення арешту на їх майно, яке перебувало в заставі, та винесення виконавцем постанови про його примусову реалізацію на торгах. Про заплановане проведення торгів з продажу належного боржнику майна останній дізнається не з направленого державним (приватним) виконавцем повідомлення, а лише з наявних у відкритому доступі відомостей, як-то з сайту Автоматизованої системи виконавчого провадження про наявність виконавчого провадження як такого, або ж безпосередньо на сайті ДП "СЕТАМ". Нерідко люди дізнаються про реалізацію свого майна і "пост фактум", тобто тоді, коли дата проведення торгів вже минула, а на сторінці лоту міститься відмітка, що торги відбулися і наявний протокол про їх проведення з вказівкою переможця.

 

 

Відповідно до ч. 4 ст. 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Статтею 317 Цивільного Кодексу України (ЦК) визначено зміст права власності, який полягає у тому, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (1950 р.), ратифікованою Законом від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР, зокрема ст. 1 Першого протоколу до неї (1952 р.) передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

ЦК України передбачено низку способів захисту права власності, серед яких, зокрема: визнання права власності (стаття 392); витребування майна із чужого незаконного володіння, у тому числі від добросовісного набувача (статті 387, 388); усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (стаття 391); заборона вчинення дій, які порушують право власності, або вчинення певних дій для запобігання такому порушенню (стаття 386); визнання незаконним правового акту, що порушує права власника (стаття 393); зобов'язання повернути потерпілому безпідставно набуте майно (статті 1212, 1213) та інші.

 

Разом з тим адвокат Д.Л. Касьяненко відзначає, що у ході розгляду справи за позовом власника майна – боржника за майновим зобов’язанням – про захист права власності зазначеними вище способами захисту, позивачу, який має намір застерегти належне йому майно від незаконних дій державного чи приватного виконавця, організатора торгів та/або третіх осіб у майбутньому, слід звернутися до суду з відповідною заявою про вжиття заходів забезпечення позову, серед яких – зупинення дії, яка може в майбутньому утруднити виконання рішення у випадку задоволення такого позову.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову є обмеженням суб’єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов’язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

При вирішенні питання щодо можливості вжиття такого заходу суди повинні встановити, чи між сторонами реально виник спір, та чи заявлений вид забезпечення позову є співмірним із позовними вимогами, а викладені у заяві обставини дають підстави припускати, що невжиття заходів забезпечення зустрічного позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

 

Що стосується безпосередньо зупинення торгів з продажу майна, як заходу забезпечення позову, адвокат Д. Касьяненко вказує на пункти 2, 3 розділу ХІ Порядку реалізації арештованого майна, якими передбачено, що підставою для зупинення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) в цілому або за окремим лотом є: рішення суду щодо зупинення реалізації арештованого майна; зупинення вчинення виконавчих дій у випадках, визначених Законом України «Про виконавче провадження»; відкладення проведення виконавчих дій; наявність технічних підстав, що унеможливлюють роботу Системи, виключно на період відновлення її працездатності.

У разі надходження постанови виконавця про зупинення вчинення виконавчих дій або постанови про відкладення проведення виконавчих дій організатор торгів зобов`язаний негайно зупинити електронні торги (торги за фіксованою ціною) та поновити їх при одержанні постанови виконавця про продовження примусового виконання рішення чи закінчення строку відкладення виконавчих дій. У постанові виконавця в обов`язковому порядку зазначається номер лота, електронні торги щодо реалізації якого підлягають зупиненню або відновленню.

За наявності підстав, визначених у пункті 2 цього розділу організатор негайно зупиняє електронні торги (торги за фіксованою ціною) в цілому або за окремим лотом, про що складає акт про зупинення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) з фіксацією підстави та рішення про їх зупинення.  З моменту зупинення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) в цілому або за окремим лотом строки електронних торгів автоматично зупиняються.

 

Правовою основою для вирішення судом питання про забезпечення позову є вимоги, встановлені ст. 151, ч. 3 ст. 152, ч. 1 ст. 153 Цивільного процесуального кодексу України (ЦПК), а також роз’ясненнями, наведеними у постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» (пункт 4 постанови).

Згідно із п.5 ч.1 та ч.3 ст.150 ЦПК позов може бути забезпечено зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) з урахуванням доказів, наданих стороною для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись у тому, що між сторонами дійсно є спір, існує реальна загроза невиконання чи ускладнення виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог, з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також співмірність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з таким клопотанням, заявленим позовним вимогам.

 

Разом з тим, керуючий партнер ЮК «Касьяненко і партнери» Дмитро Касьяненко відзначає, що судова практика свідчить про те, що в межах розгляду даної заяви суди не повинні «вникати» в саму суть спору. Так, з контексту ухвал суду першої інстанції може випливати, що судом, на основі передчасних висновків про відсутність спору у справі, відсутності порушень у діях відповідача (-ів) та/або недостатності доказів на підтвердження таких порушень, незаконно та необґрунтовано відмовлено у задоволенні такої заяви.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав і законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Окрім того, адвокат Касьяненко особливо наголошує на тому, що суд у подібних справах вважатиме обґрунтованою підставою для забезпечення позову існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову, для чого особі необхідно зібрати максимальну кількість належних та достатніх доказів наявності таких ризиків.

Як і при розгляді будь-якої заяви про вжиття заходів забезпечення позову, за результатами розгляду якої суд може накласти певне обмеження щодо майна та/або дій заінтересованих осіб до ухвалення остаточного рішення по справі, особа має довести належність таких прав та те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до ускладнення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинне мати очевидний та об’єктивний характер.

 

Підсумовуючи, Дмитро Касьяненко акцентує увагу на тому, що процесуальна поведінка боржника у справах про захист його власності повинна відображатись у застосуванні всіх можливих процесуальних засобів, особливо у судовому порядку, спрямованих на збереження об’єкта майна, та бути обумовленою метою уникнення подальших порушень виконавцем законодавства про виконавче провадження, нормативних актів про організацію та проведення електронних торгів ДП «СЕТАМ» тощо, що може стосуватися законних прав та інтересів боржника до моменту ухвалення судом остаточного рішення за скаргою на дії виконавця.

Оскільки справи, в яких щодо спірного предмету захисту права власності – майна позивача – певні дії може бути вчинено кількома різними суб’єктами, в межах поданого позову про захист права власності (відповідно до обраного позивачем способу захисту) цілком закономірною та виправданою є необхідність подання заяви про вжиття заходів забезпечення позову в порядку ст.ст. 149-151 ЦПК України.

Схожі публікації

відео / фото