державний реєстратор

Відповідно до норм ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» та ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації, державної реєстрації прав, можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів, або до суду.

Також і рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України або до суду.

ВПВС у постанові

ВПВС у постанові

Аналіз судової практики свідчить про те, що ВС у складі КАС загалом притримується позиції про те, що нетотожність чи відсутність хоча б одного елемента (ті самі сторони, той самий предмет і ті самі підстави) виключає таку підставу для відмови у задоволенні скарги, що наведена у п. 4 ч. 8 ст. 37 ЗУ «Про державну реєстрацію».

Водночас із таким підходом ВС у складі колегії суддів КГС не погодився, оскільки він не відповідає розумінню предмета спору, вказуючи на іншу судову практику, сформовану КГС.

Належним відповідачем є особа, яка є суб`єктом матеріального правовідношення, тобто особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, захистивши порушене право чи інтерес позивача.

Однією з підстав для відмови у задоволенні скарги на державного реєстратора є закінчення встановленого законом строку подачі скарги

ВПВС в ухвалі від 29.03.2023 у справі № 640/9468/20 https://reyestr.court.gov.ua/Review/110231824 нагадала сталу правову позицію, що спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно має розглядатися як спір, що пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване речове право на це майно.

ВС наполягав на необхідності формування єдиної правозастосовчої практики у справах щодо оскарження реєстраційних дій, вчинених державним реєстратором відносно третьої особи під час дії судової заборони, стосовно визначення належного відповідача у такому спорі з огляду на неоднозначність підходів ВПВС до зазначеного правового питання.