Доручення про виконання НСРД

Дата: 16.04.2025 12:03

15.10.2024 ККС ВС

№ 303/1425/18 Виконання доручення про проведення НСРД підрозділом, якому не доручалося проведення НСРД

https://reyestr.court.gov.ua/Review/122333175

Як убачається із доручення від 06 липня 2017 року № 17/1-1197т слідчий ОСОБА_14 доручив оперативним співробітникам УЗЕ в Закарпатській області ДЗЕ НПУ провести НСРД відповідно до ухвали слідчого судді від 05 липня 2017 року (а. с. 176, Т. 3).

Згідно з дослідженими судами попередніх інстанцій протоколами за результатами проведення НСРД зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 20 липня та 08 вересня 2017 року вбачається, що вказані протоколи складено начальником відділу УЗЕ в Закарпатській області ДЗЕ НП України ОСОБА_20 за результатами проведення ВОТЗ УСБУ в Закарпатській області (а. с. 182-184, 185-188, Т. 3) на підставі доручення №17/1-1197т.

Відповідно до п. 3. 8 Інструкції про НСРД уповноважений оперативний підрозділ для виконання доручення слідчого, прокурора з урахуванням необхідності забезпечення умов для проведення негласних слідчих (розшукових) дій залучає на підставі свого завдання відповідні оперативні та оперативно-технічні підрозділи.

У цьому кримінальному провадженні начальник відділу УЗЕ в Закарпатській області ДЗЕ НП України ОСОБА_20 виконував доручення слідчого ОСОБА_14 щодо проведення НСРД у виді зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж. До її проведення він залучив співробітників ВОТЗ УСБУ в Закарпатській області, хоча протоколи за результатами НСРД були складені безпосередньо ним на виконання доручення слідчого.

При цьому Суд враховує те, що технічне завдання уповноваженого оперативного підрозділу на проведення НСРД із залученням іншого оперативно-технічного підрозділу навіть іншого правоохоронного органу може містити інформацію, що становить собою державну таємницю. Адже мова йде про технічну можливість проведення НСРД, а не конкретного виконавця за п. 3. 8 Інструкції про НСРД.

За правилами пунктів 4.5.1, 4.5.6 Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, затвердженого наказом голови Служби безпеки України від 12 серпня 2005 року № 440, до державної таємниці належать відомості про номенклатуру, фактичну наявність спеціальних технічних засобів чи спеціальної техніки: устаткування, апаратури, приладів, пристрів, програмного забезпечення, препаратів та інших виробів, призначених (спеціально розроблених, виготовлених, запрограмованих або пристосованих) для негласного отримання інформації, що розкривають найменування, принцип дії чи експлуатаційні характеристики технічних засобів розвідки, спеціальних технічних засобів чи спеціальної техніки, призначених для здійснення та забезпечення оперативно-розшукової, контррозвідувальної чи розвідувальної діяльності, володіння якими дає змогу зацікавленій стороні впливати на її результати, що створює загрозу національним інтересам і безпеці.

Враховуючи, що відомості про спеціальні технічні засоби, призначені для негласного отримання інформації, є державною таємницею і стосуються не тільки цього кримінального провадження, їх розголошення без належних і обґрунтованих підстав загрожує національним інтересам та безпеці, поняття і ознаки яких визначені в Законі України «Про національну безпеку України».

Отже, право обмеження на розкриття у кримінальному провадженні відомостей, визначених ст. 246 КПК, обумовлено віднесенням їх до державної таємниці та потребою у нерозголошенні таємних методів розслідування злочинів.

З огляду на викладене Суд не вбачає підстав для визнання результатів проведеної НСРД недопустимими з аналізованих мотивів.

13.02.2024 ККС ВС

№ 753/7998/22 Недопустимість результатів НСРД через невідкриття доручення слідчого на складання оперативним підрозділом протоколу НСРД

https://reyestr.court.gov.ua/Review/117074379

Лише та обставина, що документи не були надані після завершення досудового розслідування, а були надані суду під час дослідження доказів, не має вирішального значення для допустимості тих доказів; важливо, щоб після відкриття таких документів стороною обвинувачення стороні захисту у будь-якому разі був наданий достатній час і можливості для їх вивчення та підготовки своєї позиції з урахуванням цих документів, і суд має забезпечити таку можливість.

У випадку розкриття процесуальних документів, які стали підставою для проведення НСРД після передачі кримінального провадження до суду, суд зобов’язаний забезпечити стороні захисту достатній час та реальну можливість для доведення перед судом своєї позиції щодо належності та допустимості доказів, отриманих в результаті НСРД в комплексі із процесуальною підставою для проведення НСРД з метою реалізації принципу змагальності.

Як убачається із матеріалів кримінального провадження, судами попередніх інстанцій встановлено, що доручення слідчого поліції на організацію проведення начальником сектору поліції НСРД не було відкрито стороні захисту в порядку, передбаченому ст. 290 КПК, з тієї причини, що його не було у розпорядженні сторони обвинувачення.

При цьому відомості про те, що стороною захисту на стадії виконання вимог ст. 290 КПК заявлялося клопотання перед слідчим про необхідність надання на ознайомлення вказаних доручень у матеріалах кримінального провадження відсутні.

На наступний день після розсекречення документу в порядку ч. 11 ст. 290 КПК захисник, двоє обвинувачених були ознайомлені з вказаним дорученням, а отже відкриття стороні захисту додаткових матеріалів, отриманих під час судового розгляду, не суперечить вимогам КПК, практиці Верховного Суду та не свідчить про недопустимість цих протоколів НСРД

30.01.2024 ККС ВС

№ 725/1375/19 Проведення НСРД поза строком дії доручення, але в межах строку ухвали - не впливає на допустимість

https://reyestr.court.gov.ua/Review/116993773

Проведення НСРД на підставі відповідних ухвал слідчих суддів в межах строку, на який був наданий дозвіл на їх проведення, але поза межами строків дії доручення прокурора, не впливає на законність проведення цих слідчих дій в контексті застосування правил допустимості доказів.

23.11.2023 ККС ВС

№ 731/275/19 Доручення на проведення НСРД не передбачає конкретного оперуповноваженого

https://reyestr.court.gov.ua/Review/115860918

Доручення прокурора на проведення НСРД уповноваженому органу, в складі якого заходиться відповідний оперативний підрозділ, без зазначення конкретних осіб, які будуть проводити ці слідчі дії, узгоджується з положеннями закону і не є порушенням вимог КПК.

16.11.2023 ККС ВС

№ 629/4665/15-к Оперуповноважений користується повноваженнями слідчого під час виконання доручення про проведення НСРД. Прокурор не зобов'язаний визначати конкретного оперуповноваженого

https://reyestr.court.gov.ua/Review/115061801

Аналіз п. 5 ч. 2 ст. 36, ст. 41, ч. 6 ст. 246 КПК, Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні, у сукупності з матеріалами цього кримінального провадження дає підстави для висновку, що слідчий, прокурор, доручаючи оперативному підрозділу відповідно до ст. 36 КПК проведення НСРД, не зобов’язаний в обов’язковому порядку визначати конкретного працівника оперативного підрозділу, а тому визнав доводи сторони захисту про протилежне необґрунтованими.

07.12.2022 ККС ВС

№ 385/619/16 Прокурор не має повноважень доручати НСРД конкретному оперуповноваженому

https://reyestr.court.gov.ua/Review/107834205

Прокурор, доручаючи оперативному підрозділу відповідно до ст. 36 КПК проведення негласної слідчої (розшукової) дії, не уповноважений визначати конкретного працівника оперативного підрозділу, оскільки це є виключною компетенцією керівника уповноваженого оперативного підрозділу, який проводить такі дії на підставі відповідного доручення.

29.11.2021 ККС ВС

№ 654/3229/18 Проведення НСРД оперативним підрозділом до отримання доручення слідчого

https://reyestr.court.gov.ua/Review/101673880

Ухвала слідчого судді апеляційного суду про надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії не може бути оскаржена, а тому вона набирає законної сили з моменту оголошення та підлягає негайному виконанню. Перед початком проведення негласної слідчої (розшукової) дії КПК не передбачає обов’язку працівника оперативного підрозділу, який її проводить, надати копію ухвали слідчого судді про проведення негласної слідчої (розшукової) дії. Форми і методи комунікації між прокурором, процесуальним керівником у кримінальному провадженні та оперативними підрозділами, яким доручено проведення окремих негласних слідчих (розшукових) дій, КПК не регламентуються, а тому недотримання окремих правил взаємодії між ними не може бути підставою для визнання недопустимими доказів, одержаних у результаті проведення таких дій.

06.10.2021 ККС ВС

№ 761/17641/13-к Доручення прокурором проведення НСРД оперативному підрозділу

https://reyestr.court.gov.ua/Review/100240475

Таким чином, колегія суддів Верховного Суду вважає, що доручення прокурора безпосередньо уповноваженому органу, у складі якого заходиться відповідний оперативний підрозділ, на проведення НСРД без визначення конкретних осіб, які будуть проводити ці слідчі дії, узгоджується з положеннями закону і не є порушенням вимог КПК України.

Також суд погоджується з прокурором, що відсутність підпису ОСОБА_8 у протоколі огляду та вручення грошових коштів від 24січня 2013року не є істотним порушенням вимог КПК України, якщо в судовому засіданні свідки підтвердили факт огляду, помітки та передачі грошових коштів, а сам ОСОБА_8 підтвердив факт одержання ним саме цих коштів.

05.03.2019 ККС ВС

№ 127/24890/15-к Про допустимість матеріалі НСРД у випадку відсутності постанови про контроль за вчиненням злочину та доручень на проведення НСРД

https://reyestr.court.gov.ua/review/80889488

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, 13 жовтня 2014 року працівниками оперативного підрозділу поліції у справі проводилися НСРД у вигляді контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки із залученням залегендованої особи ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до ч. 4 ст. 246 та ст. 271 КПК НСРД у вигляді контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки проводяться виключно на підставі постанови прокурора. Однак така постанова в матеріалах провадження відсутня, і чи приймалося таке рішення прокурором, суд першої інстанції не з`ясував.

Працівники оперативного підрозділу поліції із залученням вказаної залегендованої особи у справі проводили дві оперативні закупки 13 жовтня 2014 року та 26 серпня 2015 року.

Питання, чи було залучено цю залегендовану особу для проведення оперативної закупки з додержанням вимог ст. 275 КПК, місцевий суд теж не вивчав.

Також районний суд не перевірив, чи надавалося слідчим в порядку статей 40, 41 КПК письмове доручення оперативному підрозділу поліції для здійснення у кримінальному провадженні НСРД під час контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, оскільки дані про це в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, під час судового розгляду районний суд не вжив усіх передбачених законом заходів щодо перевірки законності та допустимості доказів, зібраних під час досудового розслідування, які були надані стороною обвинувачення та покладені судом в основу вироку, з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів із точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Категорія «Доручення про виконання НСРД» у ст. 246 КПК

У даній статті зібрано всі можливі випадки порушень під час проведення НСРД пов’язані із впливом на допустимість доказів.

Вас також можуть зацікавити наступні теми у ст. 246 КПК:

1. Доручення про виконання НСРД

2. Недопустимість через відсутність повноважень оперуповноваженого

3. Недопустимість через відсутність повноважень слідчого

3.1. Слідчого не зазначено в ухвалі про дозвіл на проведення НСРД

3.2. У протоколі не зазначено особу, якій доручено відеофіксацію

4. Недопустимість через неналежне залучення інших осіб до НСРД

5. Недопустимість через порушення щодо осіб, відносно яких проводиться НСРД

6. Недопустимість через рапорт за результатом пошукового заходу

7. Недопустимість через невнесення в ЄРДР, неправильну кваліфікацію, перекваліфікацію, тощо