Генеральний прокурор Руслан Кравченко провів координаційну нараду керівників правоохоронних органів. Головна мета - обговорення проблемних питань правопорядку і боротьби зі злочинністю у державі, а також визначення спільних пріоритетів для подальшої роботи.
Участь у нараді взяли перший заступник та заступники Генпрокурора Олексій Хоменко, Марія Вдовиченко, Максим Крим, Андрій Лещенко, Міністр МВС Ігор Клименко, Голова СБУ Василь Малюк, Директор ДБР Олексій Сухачов, Голова Нацполіції Іван Вигівський, Директор БЕБ Олександр Цивінський, Голова ДПСУ Сергій Дейнеко, начальник ВСП Віталій Левченко, Міністр юстиції Герман Галущенко.
Як зазначив Генпрокурор, головним пріоритетом у воюючій країні є забезпечення належної фіксації та розслідування злочинів проти миру, безпеки людства і міжнародного правопорядку з метою формування доказової бази для Міжнародного кримінального суду та Спецтрибуналу.
Він наголосив, що кількість воєнних злочинів вже перевищила 178 тисяч і ця цифра щодня зростає.
"В Україні загинуло понад 15 тисяч і поранено більше 34 тисяч цивільних осіб, знищено і пошкоджено близько 237 тисяч об’єктів цивільної інфраструктури... Наш обовʼязок як керівників правоохоронних органів, належним чином їх зафіксувати і зробити все можливе щоб всі воєнні злочинці були покарані", - додав Кравченко.
Також необхідно активізувати роботу щодо розкриття та розслідування вбивств українських військовополонених, фактів жорстокого поводження з ними, порушень їх права на справедливий суд.
Як відзначили на нараді, попри збільшення кількості диверсій та злочинів терористичного характеру, які підривають стабільність, безпеку та економіку держави органи безпеки ефективно їм протидіють. Однак, Генпрокурора турбує, що до співпраці з ворогом залучаються неповнолітні і розкриття таких фактів - це обовʼязок всіх правоохоронних органів.
Ще один пріоритет, над яким мають спільно працювати всі правоохоронні органи - це протидія корупції та розкраданню бюджетних коштів.
Руслан Кравченко відмітив позитивні зрушення у викритті корупційних проявів, водночас зауважив, що в окремих регіонах більшість із розслідуваних проваджень цієї категорії – за малозначними фактами.
"Давайте кардинально змінювати підходи у роботі, потрібно відійти від кількісних показників і гарної статистики. Основний показник – це реальний результат",- наголосив очільник ОГП.
За словами Генпрокурора йдеться насамперед про притягнення до відповідальності тих, хто розкрадає військове майно та бюджетні кошти, зокрема виділені на потреби безпеки і оборони, в тому числі – відновлення зруйнованої чи пошкодженої інфраструктури, виявлення корупційних схем для ухилення від мобілізації і незаконного переправлення осіб через державний кордон, та оборудок, що призводять до протиправного відчуження земель державної та комунальної власності. Особливу увагу звернув на потребу в реальному відшкодуванні завданих збитків. І ці питання, на переконання Кравченко, мають перебувати на постійному контролі, зокрема вчинення таких злочинів в організованих формах.
Окремо, була виділена тема захисту економічної безпеки держави.
Відзначено досягнення якісних результатів роботи в протидії легалізації майна, одержаного злочинним шляхом, ухиленню від сплати податків, незаконному збуту підакцизних товарів.
Руслан Кравченко наголосив, що значна частина господарської діяльності дотепер функціонує поза державним контролем, що призводить до втрат бюджету, нечесної конкуренції, ризиків для інвестицій, а також є сприятливим середовищем для організованої злочинності. Передусім це сфера незаконного обігу пального, яка включає нелегальні нафтопереробні заводи та автозаправні станції.
За його словами вимагає посилення боротьба з контрабандою, яка дестабілізує внутрішній ринок та знижує прибуткову частину державного бюджету.
Захист доброчесного бізнесу, особливо в умовах війни, потребує ефективного захисту від тиску та неправомірного втручання, - зазначив Генеральний прокурор, - тому серед пріоритетів – захист прав суб’єктів інвестиційної та підприємницької діяльності.
«Тепер ці питання у сфері відповідальності керівництва Офісу Генпрокурора, а на місцях – особисто керівників обласних прокуратур».
Для цього Офіс Генпрокурора запроваджує портал "Стоп Тиск" для звернень, верифікації та реагування на випадки тиску на бізнес. У повному обʼємі портал запрацює з вересня цього року.
