Інтерв'ю з відомим адвокатом, співзасновником АО "АЛІБІ" Олексієм Бебелем.
Про накопичувальну пенсійну систему, захищеність персональних даних у державних програмах «Зимова єПідтримка» та «Національний кешбек», а також наслідки нещодавньої кібератаки на реєстри.
Відповіді на ці та інші питання читайте нижче.
В Україні планують запровадити обов'язкову накопичувальну пенсійну систему. Кошти будуть інвестувати для захисту їх від інфляції та примноження. Наскільки надійним може бути такий формат вкладень і чи не повториться історія, як з радянськими накопиченнями?
Олексій Бебель: Чому вводиться така система зрозуміло. Солідарна система, що діє й донині непогана, але можлива лише за умови демографічного росту та постійного розвитку економіки.
Утім понад 30 років в Україні відбувається як скорочення населення (особливо в останні роки війни), так й економічний спад.
З огляду на це один працюючий має формувати пенсію кільком пенсіонерам, у тому числі не лише за віком, а й за вислугою років, інвалідністю тощо.
По суті настане момент, коли пенсію буде виплачувати виключно бюджет за рахунок мобілізації доходів, зовсім не пов’язаних із соціальними внесками.
З огляду на це логічним кроком є накопичувальна система. Утім вона також далеко не ідеальна.
Насамперед потрібно зрозуміти хто саме буде накопичувати ці кошти: державний чи приватні пенсійні фонди?
Зокрема приватні пенсійні фонди широко розповсюджені у світі та є одними з найбільших інвесторів у різні фінансові компанії, а також в боргові зобов’язання різних держав та у реальний сектор через придбання акцій.
Проте час від часу відбуваються й банкрутства цих фондів. Не часто, але все ж. За цих умов люди залишаються без своїх пенсій.
Ще одне важливе питання – стабільність валюти. Гривня досить лабільна валюта і з 1996 року за різних причин її курс змінився з 1 грн. 76 коп. за 1 долар США до понад 40 гривень. Тим більш вона не є валютою міжнародних розрахунків, а тому не може перекладати власну інфляцію на інші країни.
Тому на моє переконання накопичувальна система хоч й неминуча, але поки що створювати і вести роботу з пенсійними фондами слід дозволити виключно державі з відповідними гарантіями.
«Зимова єПідтримка» та «Національний кешбек»: чи отримує держава доступ до банківської таємниці і наскільки захищені персональні дані українців?
Олексій Бебель: Держава дійсно отримує доступ до банківської таємниці, але я би не робив з цього якоїсь трагедії, оскільки вона й так має його. Система фінансового моніторингу, перевірки банків Національним банком України з даного питання є постійно діючим механізмом.
Інше питання отримання вільного доступу до цих даних правоохоронних органів. Так от цього якраз й немає. Як й раніше правоохоронці та прокурори мають звертатися до суду з клопотанням про надання такого доступу.
Зокрема нещодавно спроба їх провести через парламент відповідний проект Закону щодо спрощення такого доступу, цілком логічно не отримала підтримки депутатів.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль обговорив з німецьким урядом можливість повернення українців на Батьківщину. Також з цією метою було створено Міністерство національної єдності. Однак багато біженців за майже три роки війни вже звикли та адаптувалися до життя за кордоном. На скільки імовірним та реальним за реалізацією є масове повернення українців додому?
Олексій Бебель: У масове повернення громадян України з-за кордону особливо під час війни я не вірю і причини тут очевидні.
У застосунку «Армія+» з’явилась можливість переведення між підрозділами Нацгвардії. Раніше ця послуга була цифровізована для інших підрозділів ЗСУ. Як ви вважаєте наскільки «робочою» та дієвою є така функція через додаток адже раніше ця процедура займала багато часу, збору паперів, погоджень тощо.
Олексій Бебель: Наскільки дієвою буде така функція покаже час, але ми вже за багато років змогли пересвідчитися, що питання цифровізації дійсно допомагає вирішувати за кілька хвилин завдання на які раніше витрачалася маса часу. Тому я тут радше оптиміст ніж скептик.
Нещодавно відбулась наймасовіша кібератака російських хакерів на українські держреєстри. Зокрема, як повідомляється, втручань зазнали реєстри актів цивільного стану, речових прав на нерухоме майно, юридичних осіб, ФОП та громадських формувань та багато інших. На ваш погляд, наскільки серйозними можуть бути наслідки, вважаючи, що на відновлення доступу заявлено декілька тижнів, а також які ви можете надати поради громадянам для убезпечення свого майна та інших активів в умовах тотальної «діджиталізації» всіх реєстраційних процесів?
Олексій Бебель: Як може бути використано викрадені дані спрогнозувати досить важко насправді. У будь-якому разі це значна проблема, але далеко не кінець світу.
Головне щоб відповідні служби прогнозували ці ризики та по можливості завчасно їм протистояли. А також посили кібернетичну безпеку, що вже очевидно.
Натомість дійсно основні документи за результатами угод громадянам потрібно тримати дома у надрукованому виді з печатками і підписами. Ні договори, ні витяги з реєстрів, ні інші дані зайвими не будуть.
Та принаймні більшість так й вчиняє.
