Чи повинен клієнт повертати "шахрайське" списання з картки?
Верховний суд: ні, якщо банк не довів вину користувача.
СУТЬ СПРАВИ
ПриватБанк подав позов до клієнта (ОСОБА_1) про стягнення 93 008,64 грн за кредитною карткою.
Ключовий епізод — три списання 27.05.2022 на загальну суму 69 342,00 грн, які відповідач одразу не підтвердив і звернувся на «гарячу лінію» та до поліції, стверджуючи шахрайство.
Перша інстанція стягнула лише 4 732,86 грн «тіла» кредиту. Апеляція нарахувала до стягнення 68 124,22 грн, фактично зарахувавши «списані» 69 342,00 грн у борг. Верховний Суд став на бік споживача.
ЯКІРНІ НОРМИ ТА ПРАКТИКА
Положення НБУ №705, розд. VI, пп. 7–9: емітент має негайно блокувати інструмент після повідомлення; відновлювати залишок при «неавторизованих»/«неналежно виконаних» операціях; користувач не відповідає за операції без фізичного пред’явлення/електронної ідентифікації, якщо банк не довів, що користувач сприяв втраті/розголошенню даних.
Цю логіку ВС прямо застосовує.
ЦПК України: — ст. 12, 81, 177 — обов’язок доказування лежить на стороні, що посилається на обставини (на банку); докази подаються своєчасно. — ст. 365, 367 — нові докази в апеляції приймаються лише за поважних причин неподання їх у першій інстанції; суд має це мотивувати.
Підхід ВС у подібних спорах: сам факт «коректного введення» реквізитів не доводить вину користувача; сумніви тлумачаться на користь споживача.
ВС підтвердив цю лінію і тут.
РІШЕННЯ ТРЬОХ ІНСТАНЦІЙ
Перша інстанція (Центральний райсуд м. Миколаєва): reyestr.court.gov.ua.
Позов задоволено частково: стягнуто 4 732,86 грн «тіла» кредиту. Від 69 342,00 грн — відмовлено, бо банк не довів, що клієнт своїми діями/бездіяльністю сприяв розголошенню ПІН/паролів; клієнт негайно повідомив банк і поліцію.
Апеляція (Миколаївський апеляційний суд): reyestr.court.gov.ua.
Змінила рішення: визначила до стягнення 68 124,22 грн «тіла», фактично «зарахувавши» спірні списання, пославшись на аудіозапис дзвінка та заяву клієнта, подані банком вже в апеляції.
Касація (Верховний Суд, постанова від 02.07.2025): reyestr.court.gov.ua.
Погодився з доводами касатора: банк у першій інстанції не подав беззаперечних доказів вини користувача; апеляція помилково прийняла нові докази без з’ясування/мотивування поважності причин їх несвоєчасного подання (вимоги ст. 365, 367 ЦПК).
ВС підтвердив: за Положенням №705 користувач не несе відповідальності, якщо банк не довів сприяння втраті/розголошенню даних.
Практичний вислід: апеляційне «донарахування» 69 342,00 грн скасовано; лишається підхід першої інстанції — мінімальне стягнення «тіла» (4 732,86 грн). (Формулується з мотивів постанови ВС).
ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО ДЛЯ ПРАКТИКИ
Стандарт доказування для банку: саме банк має довести вину клієнта (розголошення ПІН/паролів тощо).
«Правильний ввід» — не достатній доказ сам по собі.
Оперативність клієнта: швидке повідомлення банку/поліції — потужний аргумент проти перекладання ризиків на споживача.
Дисципліна доказів в апеляції: заборона «підкидати» ключові докази без поважних причин і без мотивування судом апеляції.
ЩО ВЗЯТИ В РОБОТУ АДВОКАТУ/ЮРИСТУ
- Письмово фіксувати час першого звернення клієнта до банку (скрін, трек-номер, запис).
- Посилатись на п. 7–9 розд. VI Положення №705 щодо обов’язків емітента і відсутності відповідальності користувача без доведення його вини.
- Витребувати в банку лог-дані/дзвінки; фіксувати відмови (це зіграло ключову роль у цій справі).
- В апеляції — відбивати «нові» докази банку, якщо не обґрунтовано, чому їх не подали раніше (ст. 365, 367 ЦПК).
ДЛЯ ПЕРЕСІЧНОГО КЛІЄНТА
Якщо з картки без вашого підтвердження списали гроші — терміново телефонуйте в банк і просіть блокування, подавайте заяву в поліцію. За законом, доки банк не доведе, що ви самі «розсекретили» ПІН чи пароль, ви не маєте платити за шахраїв. Цю позицію підтримав Верховний Суд у справі № 490/7829/23 від 02.07.2025.
