Починаючи з 2019 року, близько 50 тисяч наших співітчизників потрапили до трудового рабства. Найчастіше від нього страждали жінки, що надавали за кордоном сексуальні послуги. Чоловіки зазвичай потрапляли на тяжкі фізичні роботи. Проблема трудового рабства, на жаль, актуальна для України. Навіть до початку військових дій наша держава розташовувалась на 49-му місці зі 167за рейтингом поширеності торгівлі людьми.
На жаль, проблема трудової експлуатації для українців серйозно загострилась в період війни. Через вимушену масову евакуацію, коли на всіх кордонах вводяться спрощені режими пропуску, дуже легко потрапити до рук непорядних людей. Європейські правозахисники вже зараз фіксують такі спроби зловмисників скористатись чужим горем. Вони закликають всіх бути пильними та дотримуватись правил безпеки. Чимало міжнародних державних та благодійних організацій зібрали поради, як уникнути трудового рабства. Долучаємось до них і ми.
1. Не залишайтесь наодинці!
Знайдіть людей, з якими ви будете пересуватися разом. Об'єднайтесь з двома-трьома людьми й тримайтесь купи. За таких обставин потенційним работорговцям буде складніше, а то й майже неможливо вас експлуатувати. Обміняйтесь контактами з попутниками, підтримуйте з ними зв'язок. Постійно інформуйте рідних про свої шляхи пересування, хоч б раз на день дзвоніть чи пишіть, де ви знаходитесь, з ким, повідомляйте кінцеву мету прибуття й орієнтовний час.
2. Будьте обережні з ласими пропозиціями!
Для організації проживання та пересування надавайте перевагу державним чи неурядовим благодійним організаціям. Вони мають офіційні контакти та відповідають за вашу безпеку. А от до незнайомців, що обіцяють хороші умови (особливо для жінок та дівчат) ставтесь з великою осторогою. Таких людей можна зустріти на кордонах, проте їх наміри бувають далекі від добросердечних. Коли мова йде про жінок, за такою "турботою" часто приховане бажання втягнути розгублену біженку в сексуальну експлуатацію.
3. Не сідайте до незнайомих машин!
Не має значення, знаходиться за кермом чоловік, чи жінка. Універсальне правило, яке працює в умовах вимушеної евакуації. Проте дуже часто перевізників не вистачає, й доводиться знаходити інші варіанти пересування. Більшість людей щиро прагне допомогти й довезти до пункту призначення. Якщо виникла виникла потреба сісти до незнайомої автівки, запишіть її номер. Отриману інформацію передайте друзям чи знайомим. Це зробить вашу подорож безпечнішою.
4. Уважно обирайте роботу.
Надійнішим варіантом є їхати туди, де вас вже запрошують, проте й тут є ризики. Перевірте наявність компанії, що пропонує вам роботу, у відкритих реєстрах. Створено кілька ресурсів, де зібрана інформація про діяльність підприємств. Наприклад, про українські фірми можна дізнатись на сайтах You-Control чи clarity-project. Можна перевірити, чи є у компанії ліцензія з посередництва з працевлаштування в іншій країні.
5. Обговорюйте умови!
Чоловіків призовного віку за кордон не випускають, проте деякі з них мають на це право, і, на жаль, теж не захищені від потенційних работорговців. Особливо в умовах, коли терміново шукають роботу. Їх зазвичай експлуатують у роботах, де затребувана важка фізична праця. Обіцяють одні умови, за фактом виявляються інші, зарплатня виходить значно менше обіцяної, а то й її зовсім не платять. Щоб уникнути такого, намагайтесь знайти роботу через знайомих, яким довіряєте, чи зверніться за допомогою у працевлаштуванні до місцевих органів влади чи благодійних організацій.
6. Подбайте про документи!
Перед виїздом зробіть копії всіх ваших документів, зберіжіть їх на електронній скриньці або в телефоні. Таким чином, ви завжди матимете до них доступ, зможете посвідчити свою особу та отримати допомогу, навіть якщо оригінали були й втрачені. Постарайтесь, щоб сторонні люди, яких ви погано знаєте, не мали доступу до ваших посвідчень й не змогли їх використати. Показуйте документи тільки представникам державних органів чи офіційних благодійних організацій.
7. Підтримуйте зв'язок!
Які б обставини не склались, намагайтесь писати та телефонувати рідним та близьким, які залишились в Україні. Повідомляйте їм про місце свого перебування, де ви працюєте, з ким проживаєте. Бажано, щоб про ваші кроки та подальші плани в незнайомій країні знало якомога більше осіб. Коли в зловмисника є розуміння, що людину шукатимуть, малоймовірно, що їй приготують роль жертви. А близькі люди можуть забити на сполох, якщо з вами щось станеться й покликати на допомогу.
8. На випадок викрадення...
Попри дотримання всіх правил безпеки, ризик потрапити до торговців людьми за критичних умов завжди є. Спробуйте встановити контакт з представниками поліції чи посольством. Домовтеся з рідними та близькими, про певний "пароль". Це може бути нейтральна фраза або слово, яка дасть зрозуміти, що ви в небезпеці, не виказавши себе. Це може стати в нагоді.
9. Озбройтесь інформацією!
Коли людина терміново евакуюється, вона часто їде туди, де є прихисток і не завжди обирає варіанти. Однак якщо ви їдете до іншої держави, варто витратити час на підготовку. Постарайтесь дізнатись про законодавство держави, до якої їдете, що можна робити, а що - ні. Перед переїздом поцікавтесь, які установи, правоохоронні органи, посадові особи, громадські організації працюють у місці вашого перебування. Щоб знати, до кого можна звернутися, якщо виникне така потреба.
