До 2024 року законодавство України про працю не містило визначень домашньої праці та домашніх працівників. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання праці домашніх працівників» Кодекс законів про працю України (КЗпП України) доповнено окремою главою, яка врегульовує особливості такої праці.
Інспектори праці не мають права проводити заходи державного контролю у житлових приміщеннях. В той же час вони мають право проводити в домогосподарстві роз’яснювальну роботу про найбільш ефективні способи додержання законодавства про працю, моніторинг стану його додержання, у тому числі щодо оформлення трудових відносин.
На запит органів Держпраці фізична особа - роботодавець зобов’язана надати інформацію про виконання фізичними особами домашньої праці в її домогосподарстві.
Обов’язок щодо створення безпечних та здорових умов праці домашніх працівників покладається як на роботодавця, так і на працівника.
Домашній працівник може відмовитися виконувати важкі роботи, роботи із шкідливими або небезпечними умовами праці.
В свою чергу саме роботодавець має забезпечити справність обладнання та засобів виробництва, що використовуються домашнім працівником під час виконання трудових обов’язків.
Домашні працівники мають такі самі трудові права, як і всі інші.
Законодавство України чітко регулює робочий час, час відпочинку та оплату праці домашніх працівників:
У трудовому договорі з домашнім працівником можна передбачити платне чи безоплатне надання житла.
Але є важливі нюанси:
