Дистанційна та надомна робота, як можливість для молодих спеціалістів працювати зі зручного для них місця.
Найперше хочеться звернути увагу на те, що відповідно до ст. 24 КЗпП трудовий договір про дистанційну роботу або про надомну роботу обовʼязково укладається в письмовій формі.
Тобто, роботодавцю недостатньо видати наказ про прийом на роботу - він зобовʼязаний укласти з працівником письмовий договір у двох екземплярах, по одному для кожної зі сторін.
Типова форма договору про дистанційну роботу http://surl.li/kkkie
Типова форма договору про надомну роботу http://surl.li/kkkhv
В чому особливість дистанційної роботи?
Відповідно до ст. 60-2 КЗпП це:
- робота, яка виконується працівником поза робочими приміщеннями чи територією роботодавця;
- працівник самостійно визначає робоче місце та несе відповідальність за забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці на ньому;
- виконується з використанням інформаційно-комунікаційних технологій;
- працівник розподіляє робочий час на власний розсуд, на нього, як правило, не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку;
- на працівника поширюються норми тривалості робочого часу (за загальним правилом - 40 годин на тиждень) та інші трудові права та гарантії (на відпустку, “лікарняний” тощо),
- у договорі про дистанційну роботу визначаються:
- забезпечення працівників необхідними для виконання ними своїх обов’язків обладнанням, програмно-технічними засобами, засобами захисту інформації та іншими засобами,
- порядок і строки подання працівниками звітів про виконану роботу,
- розмір, порядок і строки виплати працівникам компенсації за використання належних їм або орендованих ними обладнання, програмно-технічних засобів, засобів захисту інформації та інших засобів,
- порядок відшкодування інших пов’язаних з виконанням дистанційної роботи витрат.
Як бачимо, дистанційна робота є притаманною, як правило, коли використовується інтелектуальна праця. Наприклад, IT-сфера, маркетинг, редагування, переклад тощо.
А що ж таке надомна робота?
Відповідно до ст. 60-1 КЗпП це:
- робота, яка виконується працівником за місцем його проживання або в інших визначених ним приміщеннях;
- для виробництва продукції, надання послуг, виконання робіт закріплена спеціальна зона та технічні засоби;
- робоче місце працівника є фіксованим та не може бути змінено з ініціативи працівника без погодження з роботодавцем;
- забезпечення засобами виробництва, матеріалами та інструментами, необхідними для виконання працівником надомної роботи, покладається, як правило, на роботодавця;
- на працівника поширюється загальний режим роботи підприємства;
- роботодавець самостійно вирішує, в який спосіб доручати працівникові роботу і контролювати її виконання, та забезпечує достовірний облік виконаної роботи;
- така форма праці може бути запроваджена виключно для осіб, які мають практичні навички виконання певних робіт або можуть бути навчені таким навичкам;
- на працівника поширюються норми тривалості робочого часу (за загальним правилом - 40 годин на тиждень) та інші трудові права та гарантії (на відпустку, “лікарняний” тощо).
Як правило, характер праці при надомній роботі – ручна праця і підходить працівникам, які зайняті на дрібному виробництві товарів.
Багато працівників, особливо на початку повномасштабного вторгнення, вимушено змінили регіон проживання або навіть виїхали за кордон. Якщо вони продовжили виконувати свої трудові функції, проте із дому без привʼязки до робочого місця чи потрібно, це якось оформлювати?
Трудовим законодавством передбачено, що у разі виникнення, в тому числі, загрози збройної агресії, дистанційна та надомна робота може запроваджуватися наказом (розпорядженням) роботодавця без обов’язкового укладення трудового договору в письмовій формі.
Якщо у Вас залишилися питання щодо організації дистанційної чи надомної праці або Ви маєте будь-яке питання щодо трудових прав і зайнятості, Ви можете написати юристу (пн-пт 09:00-18:00) на e-mail: chatbot@r2p.org.ua
