Обговорили з Оксаною Епель, суддею-речницею Шостого апеляційного адміністративного суду, як працює судова система в умовах війни. Чому затягнувся процес обрання членів ВККС. Як проходить судова реформа. Чи можливо обирати на виборах суддів першої інстанції та про запровадження інституту медіації в адміністративному праві.
Геннадій Кірія: Як функціонує судова система в умовах війни?
Оксана Епель: Безумовно, війна впливає на всі наші сфери життя, не виключенням є і судова система, судова сфера і процес відправлення правосуддя. На цей випадок не мали певних алгоритмів дії, якогось механізму, як діяти, в який спосіб.
Всі судді, голови суддів і працівники апаратів судів були поставлені в кризові умови, коли треба було розв'язувати організаційні питання, убезпечити матеріали справи. Нині уже напрацьований певний механізм на практиці, але не всі суди в Україні працюють в однакових умовах. Це залежить напряму від наближеного до точки ведення активних бойових дій, від ситуації гуманітарної, інших чинників і складових, тих же локдаунів.
Сьогодні судді і суддівський корпус впорались на високому рівні з відправленням правосуддя. Адже воно має здійснюватися попри будь-які умови, тим більше в умовах воєнного стану, коли люди особливо вразливі у своїх правах і потребують судового захисту. Ми відправляємо правосуддя за умов повітряних тривог, перериваючи судові засідання. Зараз намагаємось розглядати справи, якщо це вкладається в норми процесу в письмовому порядку, або ж пропонуємо учасникам долучатися до розгляду справи поза приміщенням суду з використанням власних електронних пристроїв, гаджетів.
Судді сьогодні залишаються не тільки відданими присязі, вони є ще люблячими патріотами своєї країни, долучаються активно до волонтерського рух. Деякі з суддів поєднують основну функцію зі служінням у ТРО, чергують на дахах Київщини. Деякі колеги з інших судів перебувають безпосередньо на фронті. І ми пишаємось ними.
Судді України з самого початку повномасштабного вторгнення відраховують добровільно зі суддівських винагород певні гроші. До 60% Верховний суд, 50 % апеляційні суди і першої інстанції - до 40% відрахувань здійснюють безпосередньо на рахунки, відкриті в Національному банку Збройних Сил України, або адресної допомоги долучаються, допомагаючи певним підрозділам.
Геннадій Кірія: Третій Президент за останні 12 років проводить судову реформу. Як Ви оцінюєте сьогоднішню реформу?
Оксана Епель: Питання судової реформи в нашому суспільстві вже є перманентним. Кожен президент, кожна влада, приходячи до своїх повноважень, намагається зробити судову реформу. Чому? Тому що вона дійсно потрібна. Суд мають поважати. Це велика місія бути суддею. І кожна особа, яка звертається до суду, має безумовно йому довіряти.
Але ж реформа має бути прогнозованою і ґрунтуватися на певних обрахунках, механізмах, заздалегідь обговорених і перерахованих. На жаль, до того судова реформа залишалася в перманентній фазі, тому що починали і не доводили до кінця. Суспільство не бачило омріяного результату.
Наразі я відчуваю, що цей рух іде. Розпочато системні комплексні реформи судової влади, які дійсно відповідають духу сучасності і вимогам європейських стандартів, вимогам наших міжнародних партнерів.
Нам ще належить завершити процес формування Конституційного суду. Право на справедливий суд важко забезпечити, тим більше з огляду на оці страшні події - повномасштабне вторгнення та активні бойові дії. Право на справедливий суд - воно дуже багатоаспектне, включає комплекс, ряд питань від організаційних, інституційних процесів, наприклад, доступ до правосуддя незалежність суддів, і завершуючи такою головною, завершальною фазою, як виконання судових рішень. З огляду на воєнні дії іноді важко суд організувати, а тим більше забезпечити виконання судових рішень, коли державні органи, наприклад, де-юре, вони перенесенні на підконтрольній території, де-факто ще не встигли туди навіть штат набрати й організувати саме механізми.
Геннадій Кірія: На мою суб‘єктивну думку інколи коли судді приймають рішення, вони спираються на «політичну волю». Я вважаю, що головна реформа полягає в тому, щоб нарешті закінчити історію з телефоним правом та відійти від поняття «політична воля».
Оксана Епель: Ми маємо встановлювати правосуддя, відходячи від застарілих рудиментів, коли судді дослуховувались до якоїсь політичної волі.
Судді мають усвідомити, що вони рівноправні, рівноцінні, така ж сама гілка влади, співпрацювати на паритетних засадах, доповнюючих одне одного і співпрацюючи на єдине благо. Мають працювати, не втручаючись в ті процеси, які притаманні та належати до сфери компетенції певної влади, поважаючи один одного. Судді мають тяготіти змінити свою філософію до людиноцентриськоїпозиції, приймати рішення, щоб воно було законне і справедливе, не озираючись на чиюсь волю.
Суспільство має зрозуміти, що саме незалежний суддя і буде приймати справедливе рішення в нарадчій кімнаті, не озираючись на можливі наслідки свого рішення, якщо воно не сподобається владі. Ось в якому контексті суспільство і має прагнути забезпечити суддю незалежністю. Спочатку дати, а потім вимагати справедливості й контролювати. А якщо суддів хейтять, якщо суддів переслідують, якщо їм погрожують. якщо безкарність породжує вседозволеність, а судді - такі самі громадяни з більшим ступенем відповідальності. Ідеальний суддя не може бути в неідеальному середовищі. Якщо ми робимо ці реформи, ми мусимо їх робити разом, разом з суспільством в одному напрямку.
Геннадій Кірія: Ще до початку повномасштабного вторгнення, затягувався процес обрання кваліфікаційної комісії суддів. Чому на вашу думку цей процес затягувався?
Оксана Епель: В липні 2021 року відповідним законом, змінами до судоустрою і статусу суддів були тільки внесені зміни й передбачено відновлення роботи вищої кваліфікаційної комісії та певні порядки. Вперше в Україні було започатковано відбір постійно діючої конкурсної комісії. А от механізми, як вона буде працювати, не були виписані.
Рада суддів включилась, організувала вибір саме цих членів. Тобто спочатку потребувало часу на вибір самої комісії, перевірку цих осіб. Туди входили за законом троє суддів України і троє міжнародних експертів. Всього шестеро. Далі наших суддів було відібрано до цієї комісії. Сталася затримка з участю міжнародних експертів, бо не працювала етична рада. Але це питання було вирішено дуже швидко.
Процеси запустили. Але потребувався час на розробку методичних положень з критеріїв, завдяки визначенню яких було чітко, прозоро виписано вимоги до кандидатів і порядок їх перевірки.
Вони почали працювати 24 лютого 2022 року. Але зі зрозумілих причин у Києві було проводити засідання небезпечно. Вирішували дуже швидко члени конкурсної комісії, яким чином, в який спосіб, як їм збиратися, щоби не гальмувати процеси.
Конкурсною комісією було відібрано 301 особу спочатку. І з них уже обрано 32 особи кандидатур, які наразі подані до ВРП для проведення співбесід і остаточного визначення переможців.
Процес був довгий, але на це є об'єктивні чинники. Конкурс заради конкурсу, як реформу заради реформ, проводити не потрібно, витрачати державні кошти на ті процеси й процедури, яким все рівно суспільство не буде довіряти й не буде задовольняти запиту суспільства на проведення таких реформ. Краще трошки затримати, але зробити якісніше.
Геннадій Кірія: Сьогодні гостро стоїть питання про брак суддів першої та другої ланки. Як можливо вирішити цю проблему?
Оксана Епель: В ході реформ законодавчо передбачено здійснення відповідних кваліфікаційних процедур оцінювання суддів Вищою кваліфікаційною комісією. Судді, які не бажали брати участь у цих процедурах оцінювання, пішли у відставку. І це спричинило дуже великий відтік суддівських кадрів.
Понад 3 роки Вища кваліфікаційна комісія не працює. Саме ВККС відповідає за добір суддівських кадрів, за формування високого професійного суддівського корпусу. Понад 3 років у судову систему не приходили нові кадри. На сьогодні більш ніж 2000 суддів не вистачає.
До війни в судовій гілці влади було трохи понад 7000 суддів. Працюючих суддів, які мають повноваження на здійснення правосуддя, іще менше. І тенденція на відтік суддівських кадрів продовжується.
Вже обрана в новому складі Вища рада правосуддя, яка вже нарешті приступила до виконання своїх повноважень, яка почала розгляд питань виходу суддів у відставку. А ВККС ще не запрацювала. І нових суддів ми не маємо. То ж, є такі суди, які взагалі не працюють через те, що у них нема суддів.
Геннадій Кірія: Ви підтримуєте ідею, щоб повістки надсилали в додатку «Дія»?
Оксана Епель: Я дуже підтримую цю ідею. З якими викликами ми стикнулися під час повномасштабного вторгнення. Дуже чимало людей, працівників апаратів, судів, адвокатів або безпосередньо осіб, які захищали свої права, переїхали з різних причин, або служать в ЗСУ. У зв'язку з чим або замінюється адвокат, або на основі нормативних вимог зупиняється провадження у справах. І справа або зупиняється взагалі, або переноситься засідання, відкладається на невизначений термін.
Багато людей загинуло. Треба застосувати інститут правонаступництва. Укрпошта не може доставляти листи на непідконтрольну територію або зону активних бойових дій. А суд не вправі розглядати справи тоді, коли сторона не сповіщена. Це грубе порушення процесу.
Одним із вирішень є сповіщення шляхом використання застосунку «Дія» або ж в мессенджерах. Мені відомо, що наші законотворці в комітетах працюють над цим законопроєктом. Я вважаю, що це значно покращить ситуацію з пришвидшенням розгляду справ.
Якщо зараз запрацює ВККС і здійсниться нарешті добір кадрів до суддівського корпусу, так само пришвидшиться розгляд справ.
Геннадій Кірія: Чи підтримуєте Ви ідею виборів суддів першої інстанції у громаді (як у США та деяких інших країнах)?
Оксана Епель: Це питання є риторичним і дуже спірним. Я категорично проти. Тому що таким чином ми можемо ставити під сумнів неупередженість судді.
Раніше і в нас існувала така практика за часів СРСР. І не просто так відійшли від цієї практики, бо вона не виправдала себе. Великий ризик тиску на рішення суддів у подальшому тими особами, що посприяли його вибору на дану посаду
В нас вдала зараз система відбору. Її треба тільки в ході реформи відшліфувати, налагодити процеси. В нас створена етична рада, вона успішно працює. У нас передбачено і гласність, і відкритість, і прозорість.
Геннадій Кірія: Як Ви ставитесь до можливого запровадження інституту медіації в адміністративному праві?
Оксана Епель: Для того, щоб застосувати інститут медіації, треба змінювати профільне законодавство, зокрема повноваження суб'єктів владних повноважень на застосування інституту медіації, підписання. А до поки в нас до повноважень будь-якого суб’єкта не закріплено право це здійснювати, то відповідно, про яку ми медіацію будемо говорити. Знову ж таки має бути комплексне вирішення питання. Спочатку зміни в законодавстві, які б розширювали ці інструменти, механізми, надавали б можливість їх вирішувати саме суб'єктам повновладних повноважень. А далі будемо застосовувати норми і процеси, закріплювати їх. Тільки тоді можна вносити, доповнивши застосування інституту медіа не тільки в першій інстанції в підготовчій частині, а і на будь-якій стадії.
Відео версію інтерв’ю дивіться на YouTube каналі «Увага:Кірія»
